Реабілітація
Масаж для пацієнтів онкологічного профілю
Часто виникає питання – чи можна пацієнту з онкологічним захворюванням робити масаж? Думки онкологів із цього приводу розділяються – одні кажуть, що у жодному разі не можна, інші вважають, що масаж буде корисним у комплексі симптоматичної терапії, але при дотриманні певних правил.
Ще зовсім недавно масаж при онкологічному захворюванні викликав не тільки сумніви, а й побоювання. Зараз же масаж в онкології використовують як один з методів відновлення та реабілітації після злоякісного захворювання, він навіть має спеціальну назву – онкологічний масаж. В США навіть створено Товариство онкологічного масажу (SOM).
У нашій країні масаж займає невизначене місце у структурі лікування онкологічних хворих. До нього, як і до інших фізіотерапевтичних процедур у пацієнтів даної групи, ставлення швидше негативне через побоювання щодо можливої стимуляції метастазування та прогресування хвороби.
Також лікарі та пацієнти побоюються ризиків, пов’язаних з порушенням зсідання крові, можливістю пошкодження кісткових структур при їх метастатичному ураженні, тощо. У більшості випадків онкологи вважають за краще не зв’язуватися з додатковими труднощами в умовах невизначеності статусу методики і просто не рекомендують (а іноді й забороняють) онкологічним хворим будь-які методи фізіотерапії, у тому числі і масаж.
Крім того, дається взнаки і відсутність достатньої кількості сертифікованих масажистів і реабілітологів, які практикують роботу з онкологічними хворими. Адже техніка роботи з такими пацієнтами відрізняється, найчастіше потрібно на ходу розробляти індивідуальні схеми мануального впливу з урахуванням типу пухлини, проведених втручань та інших факторів.
Багато масажистів та реабілітологів і самі відмовляються працювати з онкохворими через небажання брати на себе відповідальність за можливі ускладнення у таких пациентів.
В США та Європі ситуація дещо інша: керівні принципи Національної загальної онкологічної мережі (NCCN, США) рекомендують онкологам використовувати масаж як засіб, що зменшує біль, знижує вираженість набряків та коригує настрій пацієнтів. Проте в американських лікарів та масажистів існують аналогічні упередження та страхи: далеко не кожному онкологічному хворому з показами до процедури онколог порекомендує масаж.
У травні 2016 року Бостонський університет (Массачусетс, США) опублікував результати мета-аналізу 16 рандомізованих клінічних досліджень (РКД) — 12 із них були з високим рівнем доказовості, — у яких підтверджувалася ефективність та безпека масажу в онкологічних хворих.
З’ясувалося, що масаж об’єктивно зменшував біль, знижував вираженість інтоксикації та тривожність при профілі безпеки, порівнянному з відсутністю фізіотерапевтичного лікування. Ця робота була однією з перших серйозних спроб тверезо оцінити вплив масажу на больовий синдром в онкології.
На думку авторів, повністю вирішити проблему болю, маючи в арсеналі лише анальгетики, неможливо. Біль в онкології – багатовимірне явище, що потребує комплексного біосоціального підходу, а масаж сприймається як один із інструментів, здатних його забезпечити.
Враховуючи, що масаж об’єктивно знижує біль, тривожність і підвищує загальний обмін (що відносно малорухомих онкологічних хворих досить важливо), варто поставити собі запитання: чи багато в нас в арсеналі ефективних і безпечних методів усунення болю, щоб нехтувати використанням цієї методики в лікуванні пацієнтів онкологічного профілю?
Судячи з даних клінічних досліджень, призначення масажу амбулаторно є безпечним та ефективним способом покращити якість життя онкохворого. Ставлення до такого пацієнта як до «кришталевої вази», якій протипоказані будь-які фізіопроцедури та рухова активність (що характерно для багатьох фахівців в галузі онкології), лише погіршує ситуацію.
Масаж і хіміотерапія
У вітчизняній практиці не прийнято призначати масаж в активній фазі лікування, проте існують дані, що не тільки підтверджують безпеку такої практики, але і вказують на її доцільність.
Було проведено дослідження впливу масажу на переносимість хіміотерапії. Паралельно для оцінки гіпотетичних негативних моментів, пов’язаних із призначенням масажу одночасно з хіміотерапією, автори розглядали причини, через які пацієнти відмовляються від проведення масажу.
Отримані результати вражають: на тлі масажу у пацієнтів, які приймають хіміотерапію, відзначалося зниження показників тривожності, нудоти, болю та втоми. Жодного ускладнення, пов’язаного з масажем, не було зафіксовано.
У цьому дослідженні масаж при онкологічному захворюванні постає зовсім в іншому світлі: з малозначущої в терапевтичному плані та потенційно небезпечної процедури він перетворюється на важливий елемент паліативної терапії та реабілітації онкохворих.
Масаж при поширених формах раку
Масаж показав ефективність і у пацієнтів на пізніх стадіях онкологічного захворювання в ході окремого клінічного дослідження. Зокрема, у пацієнток з прогресуючим раком молочної залози, які отримували хіміотерапію та/або гормональну терапію, на фоні масажу значно покращувалися показники тяжкості задишки та загального самопочуття порівняно з контрольною групою. При цьому суттєвої зміни рівня тривожності, вираженості больового синдрому та нудоти не було.
Автори зробили висновок, що метод може використовуватися для підвищення якості життя пацієнток на тлі хіміотерапії та/або гормональної терапії. Ефективність масажу щодо тих чи інших симптомів змінюється залежно від форми та стадії онкологічного захворювання, сфери впливу та кваліфікації масажиста.
Коли слід рекомендувати масаж пацієнтам онкологічного профілю?
Як видно з наведених вище прикладів, масаж при злоякісних новоутвореннях може призначатися не тільки в реабілітаційний, але і в гострий період спільно з хіміотерапією та променевою терапією. Ефекти масажу в цілому прогнозовані і можуть бути досягнуті при грамотному призначенні певних видів процедури тій чи іншій групі онкологічних хворих.
Наприклад, поверхневий абдомінальний масаж пом’якшує депресію, занепокоєння, підвищує загальний тонус та зменшує вираженість асциту, зумовленого онкологічним захворюванням за рахунок переміщення частини лімфи у венозну систему. 20-хвилинний масаж допомагає усунути нудоту, зумовлену хіміотерапією.
У ряді робіт була продемонстрована ефективність лімфодренажного масажу, що є варіантом поверхневого масажу шкіри. Процедура ефективно зменшує вираженість набряку та запобігає появі вторинної лімфедеми у хворих на рак молочної залози. Отримані дані показують, що така процедура значно зменшує набряк кінцівки, зменшує товщину дермального шару шкіри, підвищує якість життя, знижує вираженість задишки та частково больового синдрому.
Рекомендують масаж і особам, які приймають на себе основне навантаження по догляду за онкохворим. Це дозволить нормалізувати психологічний клімат у сім’ї, що може значною мірою впливати на показники лікування (а також знизить навантаження на лікаря, зумовлене спілкуванням з емоційно нестабільними родичами пацієнта).
Де знайти кваліфікованого фахівця з онкологічного масажу?
Масаж безпечний, допомагає впоратися зі стомлюваністю, занепокоєнням, болем і вирішити проблеми з якістю сну пацієнта, проте всіх цих ефектів можна досягти тільки в тих випадках, коли він проводиться кваліфікованим фахівцем.
Наприклад, в США існує організація, що спеціалізується на наданні відповідної допомоги онкологічним хворим (Society of Oncology Massage). В Україні нині існує низка проблем, пов’язаних із призначенням масажу онкологічним хворим:
- масаж відсутній у протоколах лікування онкологічних захворювань;
- не всі лікарі знають про дані останніх досліджень, які демонструють високу ефективність та безпеку методу;
- багато масажистів мають упередження щодо роботи з онкологічними хворими, роз’яснювальна робота з цього приводу з ними не ведеться, відсутні відповідні курси підвищення кваліфікації.
Фактично завдання навчання масажиста, здатного працювати з онкологічними хворими, лягає на лікувальний заклад, оскільки самостійна поява таких кадрів малоймовірна.
В клініці Маймонідес працюють висококваліфіковані масажисти, котрі пройшли спеціальне навчання та досконало володіють навичками онкологічного масажу.
У свідомості більшості лікарів існує психологічний бар’єр, що перешкоджає сприйняттю масажу як значущого та безпечного інструменту в лікуванні онкологічних захворювань. Проте результати представлених досліджень прямо вказують на необхідність включення масажу до схем лікування, високу ефективність та безпеку методу.