Шизофренія

Шизофренія – це поліморфний психічний розлад (або група психічних розладів), який зачіпає саме ядро того, як людина сприймає світ, мислить і взаємодіє з реальністю. Назва походить від грецьких слів, які буквально означають «розщеплення розуму», але в жодному разі не слід плутати цей стан з розладом множинної особистості – це зовсім інше. Шизофренія скоріше є спектром психічних порушень, об’єднаних спільними рисами: порушення мислення, сприйняття, емоцій і поведінки.

Зазвичай перші ознаки шизофренії з’являються у підлітковому або молодому віці. Людина починає віддалятись від близьких, стає менш емоційною, виникають труднощі з навчанням або роботою. Далі можуть приєднуватися такі симптоми, як галюцинації, марення, параноїдальні ідеї, сплутана мова. Зовнішньому світу здається, що хворий «дивний», але для нього це все є щирою правдою. У важких випадках шизофренії людина втрачає інтерес до життя, відгороджується від оточення, стає пасивною та апатичною, ніби живе в паралельній реальності.

Шизофренією страждає приблизно 4-6 осіб на тисячу. Вона не обирає за статтю чи кольором шкіри, хоч у жінок зазвичай починається пізніше і протікає м’якше. Захворювання часто поєднується з депресією, тривожними чи обсесивно-компульсивними розладами. На жаль, шизофренія – це один із провідних чинників втрати працездатності в усьому світі. У глобальному дослідженні її порівнювали за тяжкістю з такими станами, як параліч і деменція.

Часто хворі зіштовхуються з труднощами не тільки в медичному плані, а й у соціальному. Суспільство ставиться до людей з шизофренією з осторогою, а іноді і зі страхом. Звичайно, є ситуації, коли хворий може становити небезпеку для себе чи інших, і тоді необхідна госпіталізація, але це скоріше виняток. Загалом більшість людей із шизофренією при належному лікуванні та підтримці можуть жити повноцінно.

Статистика

У світі з шизофренією приблизно 20 млн людей. Проте ця цифра не точна. Через стигму, відсутність діагностики і доступу до допомоги реальна кількість випадків може бути значно вищою.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ):

Поширеність протягом життя: 0,4% – 0,7%.
Щороку шизофренія виявляється у приблизно 1 з 10 тисяч осіб.
У чоловіків захворювання часто проявляється раніше – у віці 18-25 років, у жінок – після 25 і навіть до 35 років.
Життя пацієнтів із шизофренією у середньому коротше на 10-20 років через супутні захворювання і підвищений ризик самогубства.

В Україні станом на останні доступні роки (до початку 2022 р.):

На обліку перебувало близько 130-140 тисяч осіб із діагнозом шизофренії та шизоафективних розладів.
Справжня кількість може бути на 20-30% вищою, враховуючи нерозпізнані випадки, стигматизацію і недоступність психіатричної допомоги в деяких регіонах.
Щорічно реєструється від 4 до 6 тисяч нових випадків шизофренії.
Частка осіб з інвалідністю через шизофренію – близько 25% серед усіх психіатричних пацієнтів із інвалідністю.

Шизофренія: причини

Шизофренія є результатом взаємодії між генами, мозком, середовищем і подіями життя. Але повністю етіологія захворювання досі не вивчена.

Genetics

Шизофренія має виражену генетичну схильність, але це не «ген фатальності».

Якщо в людини немає родичів із психічними розладами, ризик захворіти становить приблизно 1%.
Якщо хворий один з батьків, ризик для дитини зростає до 10-13%.
Якщо обидва – майже до 40%.
Найвищий ризик у однояйцевих близнюків: якщо один хворіє, другий має до 50% ймовірності також захворіти.

Але навіть при наявності такого «багажу» в ДНК, шизофренія може ніколи не проявитися, якщо немає тригерів ззовні або якщо психіка витривала.

Особливості мозку та нервової системи

Дослідження мозку пацієнтів з шизофренією показують зменшення об’єму деяких зон (наприклад, гіпокампу, префронтальної кори), що пов’язані з пам’яттю, увагою та контролем емоцій. Також у людей з шизофренією спостерігається порушення рівноваги нейромедіаторів, особливо допаміну та глутамату.

Психосоціальні причини

Шизофренія частіше виникає у тих, хто пережив значний стрес або травматичні події, особливо в дитинстві:

фізичне чи сексуальне насильство;
емоційне ігнорування, холодність батьків;
розлучення або смерть близьких;
знецінення, булінг, соціальна ізоляція.

Ці події можуть запустити захворювання у людини з уже наявною вразливістю.

Біологічні фактори

Деякі ризики шизофренії закладаються ще в утробі матері:

інфекції під час вагітності (вірус грипу, токсоплазмоз);
важкі пологи, гіпоксія мозку;
низька маса тіла при народженні;
дефіцит вітаміну D чи фолієвої кислоти у матері;
вік батька (старші за 45 – вищий ризик мутацій).

Це не обов’язково веде до шизофренії, але створює фундамент, який може не витримати тиску в майбутньому.

Наркотики й токсини

Певні речовини можуть спровокувати перший епізод шизофренії або погіршити перебіг:

канабіс (марихуана), особливо у підлітків;
психоделіки (ЛСД, амфетаміни, МДМА);
алкоголь, особливо при хронічному вживанні;
солі, синтетичні наркотики – часто викликають гострі психози, які можуть перейти в хронічну форму.

Соціальні причини

Цікаво, але факт, що мешканці великих міст мають вищий ризик шизофренії, ніж люди, що живуть у сільській місцевості. Причини криються у перевантаженні стимуляцією, соціальному тиску, ізоляції, конкуренції. Також вразливими є мігранти, особливо ті, хто стикається з дискримінацією, мовним бар’єром та бідністю.

Якщо вчасно помітити ознаки шизофренії та розпочати правильне лікування, це може значно зменшити вираженість симптомів, стабілізувати психічний стан і допомогти людині повернутись до звичного ритму життя. Лікарі медичного центру «Maimonides» у Івано-Франківську спеціалізуються на діагностиці та лікуванні шизофренії. Тут ви маєте змогу звернутися по професійну допомогу до психіатра, клінічного психолога або невролога – у форматі очної консультації чи онлайн, залежно від ваших потреб і зручності.

Такий підхід особливо важливий для тих, хто шукає підтримку в комфортних умовах і прагне дбати про своє психічне здоров’я без зайвого стресу. Тож не зволікайте і запишіться на консультацію саме зараз! Своєчасна діагностика шизофренії дозволяє розробити індивідуальний план лікування, зменшити ризик загострень у майбутньому та зберегти соціальну активність, самоідентичність і якість життя.

Класифікація

Раніше виділяли декілька форм шизофренії, залежно від того, які симптоми переважали у клінічній картині. У новій редакції МКХ-11 шизофренія більше не ділиться на типи (параноїдна, гебефренічна, кататонічна тощо). Вони були визнані клінічно ненадійними, нечіткими, а головне – вони не впливають на лікування та прогноз. Натомість МКХ-11 пропонує функціональну, більш реалістичну модель, яка зосереджена не на штучному поділі, а на провідних симптомах, їх динаміці, впливі на функціонування та клінічних потребах пацієнта.

У МКХ-11 рекомендовано вказувати провідні симптоми, які домінують у клінічній картині пацієнта. Наприклад:

Шизофренія з переважанням галюцинаторно-маревного синдрому.
Шизофренія з домінуванням негативних симптомів.
Шизофренія з кататонічними проявами.
Шизофренія з вираженими когнітивними порушеннями.

У DSM‑5 (2013) також типи виключені. Натомість робиться фокус на оцінці симптоматичних доменів (позитивні, негативні, когнітивні тощо). Такий опис краще відображає реальний стан пацієнта, дозволяє лікарю підбирати більш точну терапію та допомагає прогнозувати хід захворювання.

За перебігом розрізняють наступні види шизофренії:

Епізодичну шизофренію з повним відновленням.
Епізодичну шизофренію з залишковими симптомами.
Хронічну шизофренію (повільно прогресуючу).
Періодичну шизофренію (повертається через певний час).

Характерні прояви

Умовно всі симптоми шизофренії у жінок, чоловіків та дітей можна поділити на великі групи: позитивні, негативні, когнітивні та афективні. Але насправді вони тісно переплітаються між собою.

Позитивні симптоми

Ті, що «додаються» до нормального психічного функціонування. Вони яскраві, часто драматичні, які найперше помічають оточуючі. Позитивні симптоми включають: галюцинації, марення та порушення мислення.

Галюцинації – сприймання того, чого насправді не існує. Найпоширенішими є саме слухові галюцинації. Людина чує голоси, які коментують її дії, наказують щось зробити, сварять, лякають або навіть ображають. Іноді ці голоси говорять між собою, що називають «діалогом голосів». Також можуть бути присутніми зорові галюцинації (бачення людей, істот, сцен), тактильні (відчуття, ніби хтось торкається тіла або щось повзає по шкірі), смакові та нюхові галюцинації.

Марення – непохитні переконання, які не піддаються логіці. Поширені види марень:

Переслідування: впевненість, що за людиною стежать, шпигують, хочуть нашкодити.
Величі: віра, що вона – месія, геній, має особливу місію чи здібності.
Контролю: переконання, що її думками або тілом керують зовні (через чіп, телевізор, космос).
Ревнощів, отруєння, фізичних змін тіла тощо.

Порушення мислення проявляється тим, що думки рвуться та не завершуються, людина каже фрази, що пов’язані лише зовнішньою схожістю слів, а не змістом. Також присутні вигадані слова, зрозумілі лише пацієнту, або словесна каша. Приклад: «Море завжди було телевізором. Я знаю, бо синє – це значить риба. А риба – це всевишній дух телевізора».

Негативні симптоми

Те, що зникає або слабшає у психіці. Саме негативні симптоми шизофренії визначають, наскільки сильно захворювання зруйнує особистість.

Апатія. Людина втрачає інтерес до всього: роботи, хобі, друзів, сім’ї. Може днями нічого не робити, лежати, не вставати з ліжка.
Абулія (втрата волі). Означає нездатність почати дію: навіть найпростіші (почистити зуби чи одягнутися) потребують великих зусиль.
Алогія (збіднення мови). Мова хворого стає короткою та неповною, або людина взагалі мовчить.
Анаденія (нездатність відчувати радість). Ті речі, які раніше приносили задоволення, стають байдужими, людина не здатна проявляти емоції – ні сміху, ні плачу.
Соціальна ізоляція. Хворий на шизофренію уникає спілкування, перестає виходити з дому, не шукає контактів.

Когнітивні симптоми

Симптоми, пов’язані з порушенням мислення, пам’яті та уваги. Вони менш помітні, але серйозно впливають на повсякденне функціонування:

Уповільнення мислення.
Порушення уваги.
Погіршення пам’яті.
Порушення виконавчих функцій.

Афективні симптоми

Їх ще називають емоційними гойдалками, які часто маскуються під інші розлади. Включають в себе депресивні епізоди (смуток, почуття провини, думки про самогубство), тривогу, паніку, емоційну нестабільність, іноді – маніакальні риси (надмірна енергія, грандіозні плани, «одкровення»).

Комплексність симптоматики шизофренії

У реальному житті ці симптоми змішуються, переходять один в одного, затихають і знову виникають. Саме тому шизофренія виглядає по-різному у кожного хворого. На різних етапах перебігу переважають різні симптоми:

Перші ознаки шизофренії – тривожність, підозрілість, депресія.
У фазі загострення – яскраві психози.
У період стабілізації – пригнічення та негативні симптоми.

Особливості у дитячому віці

Шизофренія у дітей – це той самий розлад, але трохи відрізняється від симптомів шизофренії у дорослих, бо мозок і психіка дитини ще формуються. Найчастіше проявляється у віці 6-12 років, але може виникати навіть у 3-5 років. Чим раніше, тим важчий перебіг захворювання. На відміну від дорослих, де шизофренія часто починається яскравим психозом, у дітей усе може початися з мовчання, відстороненості, втрати інтересу до гри, відставання в мові. Дитина не виражає емоцій адекватно: може сміятися в невідповідних ситуаціях або виглядати повністю байдужою. Вона втрачає емоційний контакт із батьками, перестає обіймати та реагувати на ласку.

Ще симптоми шизофренії у дітей:

Дитина повторює одні й ті самі фрази, вигадує нові слова.
Замість багатої фантазії з’являється хаотичне та ритуальне повторення дивних дій.
Дитина не грається з іншими, уникає спільних ігор.
Може годинами сидіти сама, дивлячись в одну точку.
З’являються безпричинні напади страху, агресії, незрозумілого плачу або сміху.
Може з’явитися марення або галюцинації (бачить чудовиськ, чує голоси, боїться дзеркала).
Спостерігається регрес навичок.

Шизофренія у дітей – це один із найважчих викликів для батьків, лікарів і суспільства, бо вона змінює саму суть дитинства. Але навіть у найскладніших випадках є шанс зменшити симптоми, зберегти людяність дитини та допомогти їй знайти свою роль у світі.

Прогноз

Люди, які певним чином зустрілися з хворобою (самі чи хтось із їх близьких), цікавляться, чи лікується шизофренія, і який взагалі прогноз. Спеціалісти виділяють три можливі сценарії розвитку. Перший – повне або часткове відновлення (приблизно 20-25% випадків). Хворий переживає один або кілька епізодів психозу, після чого наступає стабілізація. Симптоми шизофренії або повністю зникають, або зберігаються у слабкій формі. Через певний час людина може повернутись до навчання, роботи та стосунків. Фактори успіху: раннє лікування, підтримка близьких, низький рівень негативних симптомів, жіноча стать, старший вік на момент початку хвороби.

Наступний варіант – хвилеподібний (епізодичний) перебіг із періодами ремісії (до 50-55% випадків). У цьому випадку шизофренія протікає нападами з чіткими ремісіями. У міжнападний період пацієнт може частково відновлювати функції, але деякі порушення залишаються. Не завжди вдається повністю відновити професійне або соціальне життя, але якість життя може бути прийнятною.

Ще один варіант – хронічний прогресуючий перебіг з формуванням дефекту (приблизно 20-25% випадків). Шизофренія не затихає, симптоми не зникають повністю, а з роками поглиблюються, з’являються виражені негативні симптоми. Людина не може самостійно функціонувати, потребує постійного нагляду або підтримки. Суїцидальна поведінка трапляється у 5-10% випадків, тому психоемоційна підтримка критично важлива! Це складний сценарій, але навіть у ньому можлива підтримка гідності, людських контактів, спілкування – хай і у дуже обмеженій формі.

На прогноз при шизофренії впливають:

Раннє втручання спеціалістів.
Тип симптомів.
Підтримка родини.
Освіта та зайнятість до хвороби.
Прийняття хвороби.

Діагностика шизофренії в Маймонідес

Найперший і найважливіший крок діагностики шизофренії – детальна розмова з пацієнтом та його близькими. Збирається анамнез (історія життя та симптомів). Лікар уточнює, коли з’явились перші зміни в поведінці, як це проявлялось (відстороненість, голоси, дивні ідеї), чи є генетична схильність до захворювання. Оцінюється емоційний стан, логіка мислення, мова та реакції.

Лікар може запитати:

Чи чуєш ти те, чого не чують інші?
Чи є відчуття, що хтось керує твоїми думками?
Чи здається, що навколишній світ змінився, став несправжнім?

Також важливо провести диференційну діагностику, оскільки симптоми шизофренії можуть імітувати або перекриватися іншими станами: неврологічні захворювання (епілепсія, пухлини мозку, деменції), ендокринні розлади (тиреотоксикоз, гіпотиреоз), інфекції ЦНС (ВІЛ, сифіліс, герпес-енцефаліт), прийом психоактивних речовин. Тому проводиться загальний і біохімічний аналіз крові, аналіз на наркотики, МРТ або КТ головного мозку (за потреби), електроенцефалографія (ЕЕГ).

Існують певні критерії діагностики за міжнародними системами. Згідно МКХ-11 (ВООЗ) для постановки діагнозу шизофренії має бути принаймні один із основних симптомів, що триває не менше одного місяця:

Марення (переслідування, величі, впливу).
Галюцинації з коментарями або діалогами.
Дезорганізоване мислення (розірваність думок).
Кататонічні порушення.

Або два з другорядних:

Емоційне збіднення.
Асоціальність.
Порушення мовлення.
Зниження волі та інтересів.

Усе це має супроводжуватись вираженим порушенням соціального життя.

DSM-5 (США) вимагає наявності двох або більше симптомів (один обов’язково з трійки: галюцинації, марення, дезорганізована мова), які спостерігаються мінімум протягом 6 місяців з активною фазою щонайменше 1 місяць.

Додатково при шизофренії лікарі призначають психологічне тестування:

MMPI (Міннесотський багатофазний особистісний опитувальник).
Шкала PANSS (Positive and Negative Syndrome Scale).
Тематичний аперцептивний тест, тест Роршаха.

Шизофренія не завжди проявляється відразу у повній формі. Часто симптоми з’являються поступово. У таких випадках потрібне спостереження протягом 3-6 місяців, щоб зібрати повну клінічну картину, виключити біполярний або тимчасовий психоз та уникнути помилкової діагностики.

Шизофренія: лікування

Під час лікування шизофренії зазвичай застосовують медикаментозну терапію з використанням антипсихотичних засобів. Окрім цього, можуть бути залучені когнітивно-поведінкова терапія, сімейна психотерапія, трудова терапія та соціальна реабілітація.

Медикаментозне лікування

Антипсихотики (нейролептики) – головна група препаратів при шизофренії. Вони впливають на нейромедіатори мозку, передусім – допамін, який часто «розганяється» у хворих на шизофренію до небезпечних рівнів, викликаючи галюцинації, маячення, параною.

Класичні (Галоперидол, Хлорпромазин, Флуфеназин) – перевірені, ефективні для купірування гострих психозів, але часто викликають м’язову скутість, тремор, відчуття «зашлакованості» тіла.
Атипові (Рисперидон, Оланзапін, Кветіапін, Арипіпразол, Клозапін) – м’якіші, діють ширше, краще впливають і на негативні симптоми, і на когнітивні порушення. Дози завжди підбираються індивідуально.

Психотерапія

Не всі вірять у психотерапію при шизофренії, але вона критично важлива після стабілізації. Її мета – навчити пацієнта впізнавати симптоми, розуміти себе та адаптуватися до життя. Основні форми:

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) – допомагає розпізнати маячні переконання і змінити їх.
Психоедукація – навчання пацієнта та його родини про природу хвороби.
Тренінги соціальних навичок – як спілкуватися, контролювати емоції, вирішувати конфлікти.
Групова терапія – можливість поділитися досвідом і не почуватися самотнім.

Соціальна підтримка та реабілітація

Шизофренія вибиває людину із соціального контексту, тому необхідно повернути навички побуту, допомогти знайти роботу або волонтерство, підтримати житло, стосунки та самостійність. Центри психосоціальної реабілітації (якщо є) відіграють велику роль у відновленні повноцінного функціонування.

Профілактика рецидивів

Що допомагає уникнути повторень:

Регулярне вживання призначених ліків.
Спокійний ритм життя (сон, режим, уникнення стресу).
Відмова від алкоголю та наркотиків.
Підтримка близьких.
Самоусвідомлення.

До 80% рецидивів трапляються, коли пацієнт самовільно припиняє лікування.

Новітні підходи (наукова перспектива) у лікуванні шизофренії

Пошук біомаркерів шизофренії – аналізи крові, нейровізуалізація.
Дослідження імунних механізмів і зв’язку шизофренії з запаленнями.
Тестуються психоделічні мікродози (в майбутньому – як засіб для відновлення нейропластичності).
Розробка персоналізованих терапій на основі генетичного профілю.

Шизофренія – це не просто діагноз, а життя, яке змінилося. І в цей момент людині найперше потрібно місце, де її не злякаються, не осудять і не залишать наодинці з собою. Наш медичний центр «Маймонідес» в Івано-Франківську – це простір безпеки, підтримки і шанобливого ставлення до кожного, хто переступає наш поріг. У нас працюють висококваліфіковані спеціалісти – психіатри, психологи, неврологи, – які вміють слухати, бачити більше, ніж «поведінку», і ставитись до пацієнта з гідністю.Ми проводимо ретельну діагностику, добираємо схему лікування захворювання, яка підійде саме вам, адаптуємо терапію під ваш спосіб життя, фізичний стан і цілі. У нашому центрі доступні: сучасні антипсихотичні препарати, психотерапія (індивідуальна, групова, родинна), тренінги соціальних навичок, консультування для близьких. Наші лікарі забезпечують цілодобову підтримку у випадку загострення або емоційної кризи. Якщо ви або ваші близькі потребують допомоги, зв’яжіться з нами саме зараз! Ви не залишитеся наодинці!