Гістріонний розлад особистості, або ж істеричний, належить до так званої «драматичної» групи розладів особистості (кластер В). Його головними ознаками є постійна потреба у зовнішній увазі, тенденція до сексуалізованої поведінки та сильна залежність від схвалення з боку оточення. Перші симптоми зазвичай проявляються в період, коли людина тільки формує своє «Я» в соціумі.
Особи з істеричним розладом особистості часто надмірно зосереджуються на власній зовнішності, прагнучи виглядати привабливо. І здебільшого справді сприймаються оточенням як більш фізично привабливі. Їхня поведінка вирізняється емоційністю, активністю в соціальних контактах і схильністю до флірту чи кокетування. Люди з цим розладом прагнуть бути у центрі подій та уваги, часто перебільшують власні почуття, вчинки та реакції. Вони можуть вирізнятися яскравим стилем одягу, нетиповим зовнішнім виглядом, демонстративною поведінкою, а також використовувати сексуальність або емоційний тиск як інструменти впливу для досягнення бажаного.
Гістріонний розлад особистості характеризується наступним:
- люди намагаються привертати увагу будь-яким способом: зовнішнім виглядом, гучними висловлюваннями, емоційними реакціями;
- виявляють «театральні» емоції – дуже сильні, але швидкоплинні;
- мають поверхневі, але на перший погляд дуже яскраві емоційні зв’язки з іншими людьми;
- часто сприймають стосунки глибше, ніж вони є насправді;
- легко піддаються впливу інших, що робить їх уразливими до маніпуляцій;
- використовують сексуальність або чарівність для досягнення соціального прийняття.
Істеричний розлад частіше діагностується у жінок, але сучасні дослідження ставлять під сумнів гендерну однобічність, вказуючи на упередження при діагностиці. В реальності чоловіки також можуть мати цей розлад, однак у них симптоми проявляються дещо інакше: наприклад, через нарцисизм або демонстративну агресію, що «маскує» емоційну вразливість. Зазвичай симптоми проявляються вже в юнацькому віці, і з часом укорінюються, впливаючи на всі сфери життя: роботу, дружбу, романтичні стосунки.
Статистика в Україні та світі
У світі, за оцінками DSM-5 (Американський діагностичний і статистичний посібник з психічних розладів), істеричний розлад особистості трапляється приблизно у 1,5-3% загальної популяції. Це означає, що на кожні 100 людей 1-3 можуть мати характерні симптоми.
В Україні офіційна статистика малодоступна, оскільки діагностика особистісних розладів не є частиною масових медичних оглядів і часто залишається поза увагою. Але з урахуванням загальносвітових тенденцій, можна припустити, що в Україні гістріонний розлад мають близько 400-600 тисяч осіб, проте далеко не всі вони звертаються за допомогою.
Крім того, культурний контекст відіграє велику роль: у суспільстві, де емоційна експресивність схвалюється або є частиною норми (як у Латинській Америці чи Південній Європі), виявлення гістріонного розладу ускладнюється. В Україні ситуація протилежна – емоційна стриманість часто сприймається як чеснота, тож демонстративна поведінка може викликати осуд і навіть стигму.
Причини виникнення
Гістріонний (істеричний) розлад особистості часто виглядає та сприймається іншими, як гра на публіку задля вигоди. Але це не так. Насправді це спосіб взаємодії людини з навколишнім світом, який вкорінився з юності або навіть дитинства. Він формується в результаті комбінованого впливу біологічних, психологічних та соціальних чинників.
Біологічні причини
Біологічна основа гістріонного розладу особистості вивчена ще не до кінця, але є переконливі докази того, що цей розлад може мати спадкову (генетичну) природу. Якщо у найближчих родичів спостерігаються розлади особистості, тривожні або афективні стани, шанси на розвиток гістріонного розладу у потомства зростають. Крім того, дослідження свідчать про певні відмінності в роботі мозкових структур, пов’язаних із емоційною регуляцією, імпульсивністю та соціальним сприйняттям. Наприклад, підвищена активність лімбічної системи (амігдала, гіпокамп) може сприяти перебільшеним емоційним реакціям, а дисфункції в лобових долях ускладнювати контроль поведінки.
Психологічні причини
- Формування «умовної любові» в дитинстві, коли дитину цінують лише за правильну поведінку або яскраві емоції, а не безумовно. Це навчає виживати за допомогою демонстративності.
- Нестача батьківської уваги або підтримки спонукає дитину шукати її в інших способах – через флірт, драму або гру на публіку.
- Відсутність стабільної прив’язаності. Якщо у ранньому віці немає повноцінного емоційного зв’язку з дорослими, дитина вчиться виборювати контакт демонстративною або надмірною поведінкою.
- Непослідовне або надмірно поблажливе виховання. Коли правила постійно змінюються, або дитині дозволяють усе, вона не вчиться стримувати імпульси. І в неї з’являється ідея, що увага є головною «валютою» у стосунках.
Соціальні причини
- Виховання в родині з демонстративною або нестабільною поведінкою.
- Вплив медіа та соціальних мереж (мода на яскравість та популярність).
- Гендерні стереотипи (особливо щодо жінок).
- Схвалення суспільством емоційності та показної зовнішності.
Ці чинники не діють ізольовано. Як правило, саме поєднання біологічної вразливості з певним типом виховання та культурним середовищем формує гістріонний (істеричний) розлад особистості.
Характерні симптоми
Ознаки істеричного розладу зазвичай виявляються ще у пізньому підлітковому або ранньому дорослому віці і пронизують усі сфери життя. На відміну від «істеричного психозу», що фігурував у застарілих класифікаціях, цей розлад особистості не супроводжується втратою зв’язку з реальністю. І це обов’язково враховується під час диференційної діагностики.
Постійна потреба в увазі
Центральною ознакою розладу є майже нав’язлива потреба бути поміченим, оціненим та схваленим. Людина ніби «живиться» увагою інших. Вона хоче бути в центрі кожної розмови, компанії чи ситуації. Якщо ця увага зникає, то з’являється сильне внутрішнє напруження, розчарування та відчуття «неіснування».
Демонстративність і перебільшення
Усе, що говорить чи робить людина з гістріонним розладом особистості, зазвичай має надмірно емоційний та перебільшений характер. Це може проявлятися у гучному сміху, театральних жестикуляціях чи драматичних реакціях навіть на незначні події. Наприклад, особа може заплакати через звичайне запізнення співрозмовника або розіграти емоційну сцену у відповідь на критику. Такі реакції не завжди щирі. Часто це автоматизована модель поведінки для привертання уваги.
Зосередженість на зовнішності
Значна частина самосприйняття пов’язана із зовнішнім виглядом. Люди з гістріонним розладом особистості можуть витрачати багато часу, сил і грошей на створення привабливого, яскравого, а подекуди і провокаційного образу. Їхній стиль є способом самовираження і приманкою для уваги.
Сексуалізована або фліртуюча поведінка
Навіть у звичайних та неінтимних ситуаціях така особа може вести себе фліртуюче, кокетливо чи невимушено сексуалізовано. Це не обов’язково пов’язано з бажанням стосунків. Часто така поведінка несвідома і використовується як засіб досягнення схвалення або впливу.
Поверховість емоцій
Емоції, хоча й проявляються дуже яскраво, часто не мають глибини. Людина може швидко змінювати сльози на сміх, захоплення – образами тощо. Внутрішнє емоційне життя здається на перший погляд багатим, але насправді почуття часто недовгі та ситуативні.
Впливовість
Люди з гістріонним розладом особистості легко піддаються впливу інших – друзів, партнерів чи навіть незнайомців. Їхні думки та дії можуть швидко змінюватися під тиском ситуації або оточення, особливо коли мова йде про схвалення.
Перебільшення значущості стосунків
Люди з істеричним розладом схильні перебільшувати глибину своїх зв’язків з іншими. Вони можуть називати нову знайому «найкращою подругою» через 15 хвилин знайомства або вважати випадкове спілкування «особливою близькістю».
Маніпулятивна поведінка
Іноді поведінка стає маніпулятивною. І це не тому що присутні якісь злі наміри, а через глибоку потребу в емоційній підтримці. Людина може несвідомо «розігрувати» біль, слабкість, хворобу або драму, щоб викликати співчуття чи турботу.
Нетерпимість до рутини або неяскравих ситуацій
Монотонність, повсякденні справи чи робота без емоційного зворотного зв’язку викликають дискомфорт. Людина прагне постійної новизни, якихось змін, емоційного «свята». Через це відсутня стабільність. Нею жертвують заради ефектності.
Важливо розуміти, що не всі ці симптоми мають бути присутні одночасно. Вони проявляються у різному ступені, залежно від індивідуальних особливостей та контексту життя людини. Також слід пам’ятати, що сам по собі драматизм чи емоційність – не є патологія, якщо це не порушує адаптації та міжособистісних відносин. Якщо ви помічаєте подібні типи поведінки у себе чи у своїх близьких, і це заважає у повсякденному житті, побудові стосунків, роботі, рекомендуємо звернутися до кваліфікованих спеціалістів, які зможуть детально проаналізувати всі сфери життя та підтвердити або спростувати наявність розладу.
Спеціалісти нашого медичного центру «Maimonides» в Івано-Франківську добре розуміють цю внутрішню боротьбу. Ми працюємо з людьми, які відчувають потребу бути почутими та прийнятими, без оцінок і стигми. Наші досвідчені психіатри та психологи застосовують сучасні методи діагностики та індивідуальні психотерапевтичні підходи, зокрема для роботи з особистісними розладами, в тому числі і з гістріонним.
У центрі створено простір психологічного комфорту та довіри. Тут можна бути собою – емоційним, нестабільним, щирим. Ми не нав’язуємо ярлики, а допомагаємо зрозуміти, чому ви відчуваєте саме так і як з цим жити. Консультації наших лікарів доступні як очно, так і онлайн. Ви самі обираєте той формат, де вам буде спокійно та безпечно відкриватися. Запишіться на консультацію саме зараз, якщо відчуваєте, що потребуєте підтримки!
Прогноз
Прогноз для людей з гістріонним розладом особистості зазвичай сприятливий, особливо якщо своєчасно звернутися по психологічну або психіатричну допомогу. З підтримкою спеціалістів багато хто поступово вчиться розрізняти справжні потреби від емоційних імпульсів, стабілізує самооцінку та розвиває здорові стосунки без постійної потреби в зовнішньому підтвердженні.
Успіх залежить від кількох чинників:
- готовність працювати над собою;
- системна психотерапія;
- розуміння і підтримка з боку оточення.
Прогноз значно покращується, якщо гістріонні риси не поєднуються з іншими розладами та серйозними психічними станами (як наприклад, нарцисичний чи антисоціальний розлад, депресія, залежності). У таких випадках перебіг складніший, але навіть тоді не безнадійний. Він просто потребує глибшого втручання та терпіння. Завдяки регулярній психотерапії людина поступово вчиться розпізнавати справжні емоції за яскравими проявами, підвищує емоційну стабільність, знаходить здорові способи привертати увагу, зміцнює самооцінку та будує глибші, стабільніші стосунки, у яких не потрібно постійно доводити свою важливість.
Що може ускладнити прогноз:
- Відсутність усвідомлення проблеми або її заперечення.
- Часті зміни терапевтів, недовіра до спеціалістів.
- Спроба замінити роботу над собою лише медикаментами (ліки можуть допомогти зі станом тривоги чи депресії, але не змінюють структуру особистості).
- Токсичне або знецінююче середовище.
Діагностика гістріонного розладу особистості в Маймонідес
Головне завдання лікаря полягає в тому, щоб з’ясувати, чи є поведінка людини стійким, глибоко вкоріненим способом взаємодії з реальністю, а не просто тимчасовою реакцією на стрес чи ситуацію. Симптоми повинні бути тривалими, проявлятися в різних сферах життя (робота, особисті стосунки, соціальні зв’язки) та перешкоджати адаптації.
Перший і ключовий крок – це глибока бесіда з психіатром або клінічним психологом. Спеціаліст ставить запитання про:
- емоційні реакції в різних ситуаціях;
- стиль спілкування з іншими людьми;
- як людина «бачить» себе в соціумі;
- історію міжособистісних стосунків;
- ставлення до критики, самотності та уваги;
- минулий досвід, зокрема дитячі травми або нестачу емоційного контакту.
Психіатр дивиться не лише на слова, а й на манеру поведінки: чи людина драматизує, чи фліртує без очевидної причини, чи намагається справити враження, постійно повертаючи розмову до себе. Поведінка пацієнта в процесі спілкування теж є частиною діагностики. Людина з гістріонним розладом може виявляти театральність, часті зміни настрою, прагнення сподобатися, яскраву зовнішність або викличний одяг навіть під час медичного візиту.
Додатково застосовуються спеціалізовані опитувальники і тести, які допомагають підтвердити гістріонні риси особистості та виключити інші розлади. Найчастіше використовуються:
- MMPI (Міннесотський багатофазний особистісний опитувальник) – допомагає виявити профіль особистості.
- SCID-5-PD (Структуроване клінічне інтерв’ю для діагностики розладів особистості згідно з DSM-5).
Психіатр обов’язково проводить диференційну діагностику, чи це дійсно гістріонний розлад, чи схожі симптоми, пов’язані з іншими станами. Зокрема важливо виключити:
- Нарцисичний розлад особистості (https://maimmc.com/other/narczisichnij-rozlad-osobistosti/), де увага потрібна не для емоційного контакту, а для підтвердження своєї вищості.
- Межовий розлад особистості (https://maimmc.com/other/prikordonnij-mezhovij-rozlad-osobistosti/), при якому емоції ще глибші, а поведінка більш імпульсивна та саморуйнівна.
- Акторську поведінку без клінічного значення, тобто демонстративність без серйозного впливу на життя.
- Афективні розлади (наприклад, біполярний), де емоційність має фазовий, а не постійний характер.
Важливі нюанси:
- Самодіагностика небезпечна! Людина може бачити в собі частину симптомів, але це не означає наявність розладу.
- Не кожна демонстративна поведінка є патологією. У деяких культурах чи професіях вона є адаптивною і навіть бажаною (акторство, публічні виступи тощо).
- Для підтвердження діагнозу потрібна оцінка спеціаліста з відповідною кваліфікацією.
Можна зробити висновок, що діагностика гістріонного розладу особистості – це комплексна та тонка робота. Вона базується не лише на словах пацієнта, а й на уважному спостереженні, глибоких інтерв’ю та психометричних інструментах. Найважливіше – побачити за яскравою поведінкою справжню потребу людини: бути почутою, зрозумілою і прийнятою, не втрачаючи себе.
Лікування
Психотерапія – це головний і найефективніший метод лікування гістріонного розладу особистості. Медикаменти можуть застосовуватись як допоміжний засіб (про це нижче), але жодна таблетка не змінить особистісну структуру. Зміни можливі лише через тривалу й системну психотерапевтичну роботу.
Психодинамічна (глибинна) психотерапія
Цей метод ідеально підходить при гістріонному розладі особистості, оскільки він допомагає:
- розібратися у внутрішніх конфліктах, які лежать в основі демонстративної поведінки (наприклад, людина може вважати, що потрібно подобатись, щоб мати право бути);
- виявити механізми захисту. Наприклад, драматизація як спосіб приховати страх бути непотрібним;
- пропрацювати досвід ранніх відносин, який сформував поточний стиль прив’язаності;
- поступово вибудувати стійке «Я», без постійної потреби в схваленні.
Це досить довга терапія, яка триває роками, але вона дозволяє змінити глибокі психологічні механізми, а не просто згладити симптоми.
Схема-терапія
Схема-терапія поєднує елементи когнітивної, поведінкової та психодинамічної психотерапії. Вона ґрунтується на припущенні, що в основі розладу лежать дисфункційні схеми, тобто стабільні та болючі переконання про себе, інших і світ.
Типові схеми для гістріонного розладу:
- Я нічого не вартий, якщо на мене не звертають увагу.
- Любов треба заслужити.
- Мене не помітять, якщо я не буду яскравою.
У схема-терапії спеціаліст допомагає виявити ці схеми через історію життя, дослідити їхній вплив на поведінку та замінити їх здоровими установками, які засновані на прийнятті, турботі про себе та автентичності.
Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
КПТ ефективна на поведінковому рівні. Особливо тоді, коли людина хоче навчитися керувати імпульсивними емоційними реакціями, розпізнавати тригери демонстративної поведінки, розвивати більш стабільну самооцінку, практикувати інші способи комунікації (без флірту, драматизації тощо) та розширювати спектр навичок подолання стресу.
Терапія, орієнтована на емоції
Це напрям, який допомагає людині не просто говорити про емоції, а переживати їх по-новому. При гістріонному розладі особистості часто спостерігається поверховість у відчуттях: емоції яскраві, але неглибокі. Емоційно орієнтована терапія вчить розрізняти справжні емоції від захисних, не боятися глибини почуттів (навіть гніву, сорому чи розчарування) і будувати автентичну емоційну близькість у стосунках.
Роль медикаментів
Ліки не лікують гістріонний розлад особистості, але іноді призначаються, якщо:
- є супутня тривога, депресія або порушення сну;
- поведінка супроводжується емоційною нестабільністю, яка ускладнює терапію;
- людина переживає панічні атаки, істеричні реакції або психосоматичні симптоми.
Лікар може порекомендувати прийом анксіолітиків (для зниження тривоги, з великою обережністю), антидепресанти (для нормалізації настрою та зменшення емоційних коливань), м’які стабілізатори настрою. Медикаментозна терапія завжди має бути підтримкою до психотерапії, а не заміною.
Лікування гістріонного розладу особистості – це процес, який потребує часу, підтримки та терпіння, але саме він дає шанс перейти від поверхневих зв’язків до справжньої близькості та повернути собі якісне життя. Лікарі медичного центру «Маймонідес» в Івано-Франківську – психіатри та психологи з досвідом роботи з особистісними розладами – підходять до кожного пацієнта індивідуально, з розумінням і без осуду. Ми добре знаємо, наскільки складно жити з нестійкими емоціями, напругою у стосунках та відчуттям, що тебе не розуміють.
У нашому центрі ви можете отримати:
- Професійну індивідуальну психотерапію.
- Сучасні методи лікування, зокрема когнітивно-поведінкову терапію (КПТ), елементи схема-терапії, емоційно орієнтовану терапію.
- Психоосвіту, яка допомагає краще зрозуміти природу розладу, власні реакції та механізми, що стоять за ними.
- Медикаментозний супровід при необхідності.
Ми працюємо у спокійному та підтримуючому середовищі, де кожен має право бути почутим. Тож, якщо ви помічаєте у себе або своїх близьких труднощі з емоційною регуляцією, залежністю від схвалення чи напруження в стосунках, не відкладайте звернення. Зв’яжіться з нами саме зараз! Своєчасна підтримка може суттєво покращити якість життя.