Залежності

Залежності

Залежності – це хронічні, рецидивуючі психічні розлади, які характеризуються нав’язливим потягом до певної речовини чи поведінки, незважаючи на їхню шкідливість для здоров’я, соціального функціонування та якості життя. Вони торкаються не лише фізіологічної, а й емоційної, поведінкової та міжособистісної сфер. Сутність залежностей – це втрата контролю: людина не може зупинитися, навіть усвідомлюючи наслідки.

Залежності умовно поділяють на:

Хімічні – пов’язані зі вживанням речовин:

  • алкогольна,
  • наркотична (опіати, амфетаміни, кокаїн, канабіноїди тощо),
  • нікотинова,
  • медикаментозна (транквілізатори, снодійні, знеболювальні).

Нехімічні (поведінкові) – коли об’єктом залежності є певна дія або діяльність:

  • ігрова залежність (лудоманія),
  • інтернет- та соціальні мережі,
  • шопоголізм,
  • залежність від їжі (переїдання),
  • трудоголізм,
  • сексуальна залежність, 
  • порнозалежність тощо.

Особливості

Залежності не виникають миттєво. Це процес, що часто починається з епізодичного вживання або дії, яка приносить задоволення. На ранніх етапах формується психологічна залежність, тобто людина використовує речовину або поведінку як спосіб зняття напруги, втечі від проблем чи покращення настрою. Згодом приєднується фізична залежність, коли організм адаптується до постійної присутності речовини і починає «вимагати» її через синдром відміни.

Залежності супроводжуються такими симптомами:

  • втрата контролю над частотою або дозуванням;
  • зниження критичності;
  • толерантність – потреба в збільшенні дози або інтенсивності дії;
  • соціальна ізоляція;
  • погіршення здоров’я, сну, настрою.

Залежності – це не просто слабкість волі, а розлади, що супроводжуються нейрохімічними змінами в мозку, особливо у зонах, пов’язаних із задоволенням (дофамінова система).

Хто хворіє частіше?

Вразливість до розвитку залежностей залежить від біопсихосоціальних чинників. Найчастіше у групі ризику:

  • Підлітки та молодь (14-25 років) – через імпульсивність, тиск однолітків, бажання спробувати нове.
  • Особи з тривожно-депресивними розладами, з емоційною нестабільністю або дитячими психологічними травмами.
  • Чоловіки страждають від залежностей частіше за жінок, але жінки швидше формують залежність і важче її переносять.
  • Люди, які пережили втрату, стрес, насильство, безробіття або мають сімейну історію залежності.

Також відомо, що важливу роль відіграють генетичні фактори, тобто діти батьків із залежністю мають вищий ризик повторити цей сценарій.

Залежності

Статистика: Україна та світ

За оцінками ВООЗ, понад 2 мільярди людей у світі вживають алкоголь, і близько 280 мільйонів мають шкідливе або залежне вживання. Нікотинова залежність залишається однією з наймасовіших: понад 1,2 мільярда курців по всьому світу. Наркозалежність охоплює близько 35 мільйонів людей, які потребують лікування (згідно з UNODC). Водночас залежність від інтернету та гаджетів особливо активно зростає серед підлітків: у деяких країнах Азії понад 20-30% школярів мають ознаки цифрової залежності.

В Україні:

  • За даними МОЗ, в Україні понад 1 мільйон осіб мають проблеми з алкоголем, хоча лише менше 10% звертаються по допомогу.
  • Наркозалежних за неофіційними даними – понад 300 тисяч, із них значна частина – молодь віком до 35 років.
  • Кількість курців в Україні становить близько 7,2 мільйона, серед них майже 30% – чоловіки, 9% – жінки.
  • Ігрова залежність та інтернет-залежність стрімко поширюються серед українських підлітків, особливо в умовах війни, ізоляції та стресу.

Залежності часто супроводжуються стигматизацією, що лише ускладнює ситуацію: люди бояться звертатися до спеціалістів, замовчують проблему, а рідні не знають, як правильно діяти. У суспільстві все ще домінує установка «випивати – це норма», «курити – особистий вибір», «ігри – розвага», що підживлює хибне уявлення про ризики. Однак залежність – це хвороба, яку можна і потрібно лікувати, як і будь-яке інше психічне порушення. І чим раніше виявити проблему, тим ефективнішим буде шлях до відновлення.

У медичному центрі «Maimonides» в Івано-Франківську працює команда спеціалістів із багаторічним досвідом у сфері лікування залежностей – як хімічних, так і поведінкових. Ви можете отримати професійну допомогу психіатра, клінічного психолога чи невролога у зручному для вас форматі – як під час особистого візиту, так і онлайн. Це особливо важливо для тих, хто мешкає у віддалених населених пунктах або прагне зберегти конфіденційність. Чим раніше розпочато діагностику, тим вища ймовірність зупинити прогресування залежності, запобігти емоційному виснаженню, ізоляції чи вторинним психічним розладам. Зробіть перший крок до вільного життя вже сьогодні – запишіться на консультацію!

Причини виникнення

Якщо ми кажемо про залежності, то мова йде не про «звичку» чи «особистий вибір», а про складне багатовимірне явище, яке виникає внаслідок взаємодії біологічних, психологічних та соціальних факторів. Такий підхід, відомий як біопсихосоціальна модель, дозволяє глибше зрозуміти справжню природу залежностей і пояснює, чому одні люди стають залежними, а інші – ні, навіть за однакових обставин.

Біологічні причини

Біологічна складова стосується змін у мозку, нейрохімічних процесів та спадкових особливостей, які впливають на вразливість до залежності.

  • Генетична схильність. Науковці довели, що успадковані фактори можуть впливати на ризик формування залежності. Якщо в родині були випадки алкоголізму, наркоманії чи ігроманії, ризик підвищується.
  • Хімія мозку. Всі форми залежностей пов’язані з дофаміновою системою винагороди – центром задоволення в мозку. У людей з вразливою нервовою системою ця система може працювати інакше: задоволення від звичайної діяльності не дає достатнього «викиду дофаміну», а от речовина чи поведінка (алкоголь, наркотик, гра) дають різкий сплеск. Мозок «вчиться» пов’язувати об’єкт залежності із задоволенням.
  • Анатомічні та нейрофізіологічні особливості. Зміни в лобних долях мозку, які відповідають за самоконтроль, прийняття рішень, передбачення наслідків, можуть робити людину більш схильною до імпульсивних або ризикованих дій.

Психологічні причини

  • Емоційна регуляція. Багато залежних людей не вміють здорово переживати стрес, біль, розчарування або нудьгу. Вони використовують речовину чи поведінку як механізм уникнення неприємних почуттів або як спосіб самозаспокоєння.
  • Травматичний досвід. Досвід дитячої травми (фізичне чи сексуальне насильство, емоційне відкидання, смерть близьких, нестабільність у родині) істотно підвищує ризик розвитку залежностей у дорослому віці.
  • Психічні розлади. Наявність депресії, тривожного розладу, ПТСР, біполярного афективного розладу підвищує вірогідність зловживання речовинами як спроби самолікування.
  • Риси особистості. Схильність до ризику, імпульсивність, емоційна нестабільність, перфекціонізм або, навпаки, внутрішня порожнеча – усе це може стати передумовою до формування залежної поведінки.

Соціальні причини

Людина не існує у вакуумі, на неї постійно впливає середовище: сім’я, друзі, культура, економічні обставини. Сім’я, де панує агресія, байдужість, відсутність підтримки або надмірний контроль, створює умови, за яких дитина не формує здорові механізми подолання емоцій. У таких сім’ях залежність може передаватися як модель поведінки. У суспільстві, де алкоголь чи куріння сприймаються як норма, де прийнято розслаблятися через допінг або святкувати лише зі спиртним, залежність стає майже невидимою. Молоді люди особливо вразливі до впливу однолітків і масової культури.

Бідність, безробіття, війна, відсутність стабільності – усе це чинники, що посилюють стрес, ізоляцію та безнадію. Люди в таких обставинах частіше шукають втечу в речовинах або поведінці, яка хоча б тимчасово дає відчуття контролю чи полегшення. Також великий вплив мають інтернет, реклама, гейміфікація. Вони стимулюють миттєве задоволення та формують у молодого покоління залежність від «дофамінових сплесків». Людина вчиться уникати нудьги будь-якою ціною, втрачає навичку зосередженості, а довготривалі цілі перестають бути привабливими.

Жоден із вищезазначених факторів сам по собі не гарантує виникнення залежності, але коли вони поєднуються, то ризик зростає багаторазово. Наприклад, генетична схильність + травматичне дитинство + токсичне середовище + відсутність підтримки = вибухова суміш, яка рано чи пізно може спричинити залежну поведінку.

Залежності

Основні діагнози, що входять до категорії залежностей

  • Алкогольна залежність (https://maimmc.com/dorosle-viddilennya/psyhiatriya/alkogolna-zalezhnist/)
    • Це хронічний розлад, при якому вживання алкоголю стає центральним у житті людини, не дивлячись на його руйнівні наслідки.
    • Характеристика: компульсивна тяга до спиртного, втрата контролю над кількістю спожитого, толерантність до алкоголю та фізична абстиненція.
    • Основні симптоми: регулярне або запійне вживання, потреба в «похміллі», порушення пам’яті, емоційна нестабільність, проблеми в сім’ї, на роботі.
    • Тривалість та перебіг: поступовий початок, може тривати роками або десятиліттями, із періодами ремісій і рецидивів.
    • Тип допомоги: психотерапія, медикаментозне лікування, соціальна підтримка.
  • Опіоїдна залежність (https://maimmc.com/dorosle-viddilennya/psyhiatriya/opioidna-zalezhnist/)
    • Це глибока фізіологічна та психологічна залежність від речовин опіоїдної групи (героїн, метадон, фентаніл тощо), які викликають ейфорію та знеболення.
    • Характеристика: швидке формування толерантності, тяжкий абстинентний синдром, руйнування фізичного та психічного здоров’я.
    • Основні симптоми: постійне бажання знайти і вжити опіоїд, звуження зіниць, сонливість, втрата інтересу до життя, злочинна поведінка задля отримання дози.
    • Тривалість та перебіг: часто починається з експериментів у молодості або після призначення знеболювальних; перебіг хвилеподібний, з високим ризиком передозування.
    • Тип допомоги: замісна терапія, психотерапія, соціальна реабілітація, профілактика рецидивів.
  • Залежність від канабісу (https://maimmc.com/dorosle-viddilennya/psyhiatriya/zalezhnist-vid-kanabisu/)
    • Це стан, при якому вживання марихуани чи гашишу стає регулярним і нав’язливим, з впливом на когнітивне, емоційне та соціальне функціонування.
    • Характеристика: зниження мотивації, відчуження, звикання до ефектів, психоемоційна залежність.
    • Основні симптоми: часте вживання канабісу, особливо для зняття тривоги або нудьги, втрата інтересу до навчання чи роботи, проблеми з пам’яттю.
    • Тривалість та перебіг: початок найчастіше в підлітковому віці, перебіг повільний, але стійкий; можливий перехід до вживання сильніших психоактивних речовин.
    • Тип допомоги: психотерапія (мотиваційне консультування, КПТ), сімейна терапія, профілактика рецидиву.
  • Залежність від седативних препаратів (https://maimmc.com/dorosle-viddilennya/psyhiatriya/zalezhnist-vid-sedativnih-preparativ/)
    • Це нав’язливе та тривале вживання ліків із заспокійливою дією (бензодіазепіни, барбітурати, снодійні), часто під виглядом «лікування».
    • Характеристика: формування фізичної залежності, відмова від сну без препарату, поступове зростання дози.
    • Основні симптоми: щоденне вживання препаратів для сну або зняття тривоги, відчуття неможливості існувати без таблетки, порушення координації, пам’яті, настрою.
    • Тривалість та перебіг: прихований початок (часто з медичних причин), але з роками переростає у залежність із важким синдромом відміни.
    • Тип допомоги: поступове зменшення дози під наглядом лікаря, психотерапія, робота з тривожними станами, замісна фармакотерапія (за потреби).
  • Залежність від стимуляторів (кокаїн, амфетаміни тощо) (https://maimmc.com/dorosle-viddilennya/psyhiatriya/zalezhnist-vid-stimulyatoriv/)
    • Це стан сильного потягу до речовин, які стимулюють центральну нервову систему, викликаючи енергію, ейфорію, а пізніше – виснаження.
    • Характеристика: циклічність – фази надмірної активності змінюються емоційним спадом, тривогою, депресією.
    • Основні симптоми: інтенсивна активність, безсоння, зниження апетиту, агресивність, нав’язливе вживання, параноїдальні ідеї.
    • Тривалість та перебіг: початок часто пов’язаний із вечірками, бажанням підвищити продуктивність або втекти від реальності; перебіг стрімкий, з високим ризиком психозів і суїциду.
    • Тип допомоги: інтенсивна психотерапія, медикаментозна стабілізація психічного стану, довготривала підтримка.
  • Нікотинова залежність (https://maimmc.com/dorosle-viddilennya/psyhiatriya/nikotinova-zalezhnist/)
    • Це постійна потреба в нікотині, яка має як фізичний, так і психологічний характер, незважаючи на усвідомлення шкоди.
    • Характеристика: швидке звикання, сильна абстиненція при спробах відмови, ритуалізація куріння.
    • Основні симптоми: часте куріння протягом дня, особливо після пробудження або в стресі; дратівливість без сигарети; спроби кинути – неуспішні.
    • Тривалість та перебіг: часто починається в підлітковому віці; перебіг хронічний, із численними невдалими спробами відмови.
    • Тип допомоги: нікотин-замісна терапія (жувальні гумки, пластирі), психотерапія, медикаменти, підтримуючі програми.
  • Поведінкові залежності (гральна, інтернет-залежність тощо) (https://maimmc.com/dorosle-viddilennya/psyhiatriya/povedinkovi-zalezhnosti/)
    • Це неконтрольоване захоплення певною діяльністю, яке викликає сильне емоційне збудження та порушує інші сфери життя, навіть без фізичного впливу речовини.
    • Характеристика: нав’язливе прагнення до дії, втрата контролю, уникнення реальності.
    • Основні симптоми (залежать від виду поведінкової залежності): часта гра з втратою грошей і часу, борги, брехня близьким, відчуття ейфорії від ставки, багатогодинне перебування в мережі, втрата сну, дратівливість при відсутності доступу до гаджетів, ізоляція від реального життя тощо.
    • Тривалість та перебіг: починається поступово, може тривати роками; часто прогресує до соціального відчуження, депресії, фінансових чи сімейних катастроф.
    • Тип допомоги: психотерапія (КПТ, мотиваційна), медикаменти при супутній тривозі чи депресії, групи самодопомоги, цифрова гігієна.
Залежності

Як позбутися залежності?

Лікування залежності – це багатокомпонентний і поетапний процес, що вимагає тривалого часу, комплексної роботи з пацієнтом та, часто, з його найближчим оточенням. Жоден із методів не є універсальним: для досягнення стабільної ремісії необхідна індивідуальна програма, яка враховує тип залежності, психічний стан, мотивацію до змін, супутні захворювання та соціальний контекст.

Медикаментозне лікування

Метою фармакотерапії є зниження симптомів абстиненції, контроль потягу до речовини/поведінки, стабілізація психоемоційного стану та лікування супутніх розладів. Основні напрямки медикаментозної терапії:

Детоксикація

Це перший етап лікування при хімічних залежностях. Проводиться в умовах стаціонару під наглядом медиків. Застосовують:

  • інфузійну терапію (крапельниці),
  • вітаміни (особливо групи B),
  • гепатопротектори,
  • протисудомні та седативні засоби,
  • антипсихотики (при психозах),
  • знеболювальні та протиблювотні препарати.

Антикризова фармакотерапія

Спрямована на зменшення потягу до речовини або поведінки:

  • при алкоголізмі: налтрексон, акампросат, дисульфірам;
  • при опіоїдній залежності: метадон, бупренорфін, налтрексон;
  • при нікотиновій: вареніклін, бупропіон.

Лікування супутніх психічних розладів

У багатьох пацієнтів із залежністю діагностуються депресія, тривожні розлади, ПТСР, біполярні стани. Тоді використовують:

  • антидепресанти,
  • стабілізатори настрою,
  • антипсихотики,
  • анксіолітики (обережно, щоб не сформувати нову залежність).

Психотерапія

Це ключовий компонент лікування залежності будь-якого виду, особливо після стабілізації стану. Психотерапія дозволяє зрозуміти глибинні причини вживання, навчитися нових стратегій подолання, опрацювати емоції та змінити поведінкові патерни.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) спрямована на виявлення автоматичних думок і переконань, які сприяють залежній поведінці, та їхнє перепрограмування. КПТ навчає відстежувати тригери, уникати високоризикованих ситуацій та замінювати деструктивні дії корисними навичками.

Мотиваційне інтерв’ювання. Метод, що допомагає пацієнту самостійно усвідомити проблему та посилити внутрішню мотивацію до змін без тиску. Акцент робиться на повазі до вибору, співпереживанні, підтримці автономії.

Діалектико-поведінкова терапія. Ефективна при залежностях, які поєднуються з емоційною нестабільністю, імпульсивністю, самопошкодженням. Вона навчає емоційної регуляції, стресостійкості, усвідомленості та навичкам побудови стосунків.

Психодинамічна психотерапія працює з глибокими внутрішніми конфліктами, травмами, стосунками з батьками, підсвідомими патернами, які підтримують залежність. Підходить для людей із хронічними проблемами та високим рівнем рефлексії.

Сімейна терапія особливо актуальна при залежностях у підлітків або в умовах співзалежності. Спрямована на зміцнення родинної системи, зміну деструктивних сценаріїв, підвищення підтримки, подолання конфліктів.

Групова терапія та групи підтримки

Групова психотерапія дозволяє пацієнтам взаємодіяти з іншими залежними, ділитися досвідом, вчитися підтримувати одне одного й не відчувати себе ізольованими.

Групи самодопомоги:

  • Анонімні алкоголіки, Анонімні наркомани, Анонімні гравці – базуються на програмі 12 кроків.
  • SMART Recovery – світський підхід з фокусом на науково підтверджених стратегіях.

Такі групи часто стають ключовим елементом довготривалої підтримки після завершення основного лікування залежного.

Залежності

Психоосвіта

Освітня складова є необхідною. Пацієнти та їхні родичі повинні розуміти механізм формування залежності, особливості відновлення мозку після вживання, способи запобігання рецидивам, що робити у кризових ситуаціях, як правильно підтримувати, не потураючи. Психоосвіта допомагає зменшити сором, стигму, безпорадність і формує реалістичні очікування від процесу лікування.

Реабілітація та ресоціалізація

Люди із тривалою залежністю часто втрачають звички до самодогляду, соціальні зв’язки, професійні навички. Тому важливою частиною є:

  • програми реабілітації (3-12 місяців): проживання в терапевтичній спільноті, участь у групах, праці, навчанні;
  • ресоціалізація: підтримка у відновленні роботи, навчання, стосунків, побуту.

Цифрові та дистанційні інструменти

  • Мобільні додатки для відстеження стану, нагадування, ведення щоденників.
  • Онлайн-психотерапія – особливо корисна для тих, хто проживає у віддалених районах або за кордоном.
  • Телеграм-боти, онлайн-курси, форуми підтримки.

Технології дозволяють підтримувати мотивацію і надавати доступну допомогу 24/7.

Залежність – це хронічний стан із високим ризиком повернення до старих моделей. Тому лікування не закінчується після виписки. Потрібні регулярні зустрічі з психотерапевтом, участь у групах підтримки, формування нового оточення, контроль за тригерами (стрес, нудьга, втома), розробка кризового плану дій на випадок зриву.

Спеціалісти медичного центру «Маймонідес» в Івано-Франківську мають значний досвід роботи у сфері допомоги людям, які стикаються з різними формами залежності – від алкоголю, наркотиків та нікотину до ігрової, інтернет- чи емоційної залежності. Ми розуміємо, як сильно ці стани можуть впливати на психічне здоров’я, стосунки з близькими, працездатність та загальну якість життя. Саме тому наша команда застосовує індивідуальний, міждисциплінарний підхід до кожного пацієнта – від первинної оцінки стану до тривалої терапевтичної підтримки.

На нашому сайті ви знайдете окремі розділи, присвячені кожному типу залежності. Ми детально пояснюємо характерні прояви, чинники ризику, а також даємо орієнтири, коли варто звернутись по допомогу.

Для тих, хто перебуває на початковій стадії розладу, ефективною може бути регулярна психотерапія, яка фокусується на усвідомленні тригерів, формуванні нових способів регуляції емоцій та покращенні життєвих навичок. У більш складних чи запущених випадках ми долучаємо команду спеціалістів: психіатра, психотерапевта, клінічного психолога, залежно від потреб також соціального працівника. Такий комплексний підхід дає змогу не лише зменшити симптоми, а й суттєво вплинути на спосіб життя, зміцнити волю до змін та сформувати підтримуюче оточення.

Для вашої зручності доступні онлайн-консультації у безпечному, конфіденційному форматі. Це особливо важливо для тих, хто почувається вразливим або не готовий звернутись очно. Якщо ви або ваші близькі відчуваєте, що втрачаєте контроль над вживанням речовин чи певними видами поведінки, не варто зволікати. Чим раніше буде надана професійна підтримка, тим більша ймовірність повного відновлення та покращення якості життя. Зверніться до нас вже сьогодні – зробіть перший крок до змін!

Запишіться на заочну консультацію за номером телефону

Зміст