Алкогольна залежність (алкоголізм) – це хронічне, прогресуюче захворювання, при якому у людини формується непереборна тяга до вживання алкоголю. Це не просто погана звичка або слабкість. Мова йде про складний психофізіологічний процес, який охоплює і тіло, і розум. При алкогольній залежності людина втрачає контроль над кількістю випитого, розвивається толерантність (потрібно все більше алкоголю для досягнення звичного ефекту), а також абстинентний синдром – тяжкі фізичні та психічні стани при спробі припинити вживання.
Алкогольна залежність має чіткі ознаки:
- Регулярне та неконтрольоване вживання алкоголю.
- Втрата інтересу до інших сфер життя – роботи, сім’ї, хобі.
- Зниження критики до своєї поведінки.
- Фізична залежність: при спробі припинити вживання спиртних напоїв з’являються тремор, пітливість, безсоння, тривога, дратівливість, у важких випадках – галюцинації.
- Психологічна залежність: людина відчуває, що без алкоголю не може розслабитись, жити повноцінно, спілкуватись чи справлятися зі стресом.
Хто частіше стає залежним?
Алкогольна залежність не обирає за віком, статтю чи соціальним статусом. Хворіють і керівники, і безробітні, і молодь, і пенсіонери. Але є певні групи ризику, де частота залежності вища:
- Чоловіки – у 2-3 рази частіше, ніж жінки. Однак жіночий алкоголізм має швидший і важчий перебіг.
- Люди з психічними розладами (тривожність, депресія, ПТСР).
- Особи з алкогольною залежністю в родині – спадкова схильність відіграє значну роль.
- Підлітки і молодь, які починають пити рано (до 18 років).
- Соціально вразливі верстви, тобто люди без стабільного доходу, без підтримки родини, з досвідом насильства чи війни.
Статистика: Україна і світ
За даними ВООЗ, близько 107 мільйонів людей у світі страждають на алкогольну залежність. Щороку понад 3 мільйони смертей пов’язують із вживанням алкоголю – це понад 5% усіх смертей у світі. Найвищі показники споживання алкоголю фіксуються в країнах Європи, особливо Центральної та Східної.
Статистика алкогольної залежності по Україні:
- За інформацією МОЗ та експертними оцінками, понад 1,1-1,3 мільйона громадян України мають ознаки алкогольної залежності.
- Найчастіше до зловживання алкоголем схильні чоловіки у віці від 30 до 50 років.
- Після 2022 року зросла кількість звернень до наркологів, зокрема на фоні посттравматичного стресу.
- Близько 40% підлітків у віці 13-17 років в Україні вже пробували алкоголь, а 20% вживають його регулярно (дані Інституту соціології НАНУ).
- Щороку в Україні від хвороб, пов’язаних з алкоголем (цироз печінки, кардіоміопатії), та трагедій на фоні залежності (ДТП, насильство) гине понад 40 тисяч людей.
Причини
Алкогольна залежність формується під впливом біопсихосоціальних факторів, тобто комбінації біологічних, психологічних та соціальних чинників.
Біологічні чинники
Генетична схильність
Наукові дослідження вказують, що діти, які ростуть у сім’ях із залежними батьками, мають у 4-6 разів вищий ризик розвитку залежності. Передаються особливості ферментних систем, що відповідають за розщеплення алкоголю (наприклад, алкогольдегідрогенази). Спадковість також впливає на чутливість до алкоголю: деяким людям достатньо невеликої дози, щоб відчути сильний ефект, що підвищує ризик формування залежності.
Порушення у нейромедіаторних системах
- Дофамін – ключовий медіатор задоволення. У людей зі схильністю до алкоголізму часто знижений базовий рівень дофаміну, тому алкоголь стає штучним способом підняти настрій.
- Серотонін – регулює настрій та тривожність. Знижений рівень серотоніну асоціюється з імпульсивністю, депресією та схильністю до зловживань.
- ГАМК – головний гальмівний нейромедіатор. Алкоголь стимулює ГАМК, викликаючи ефект розслаблення та зниження тривоги. А саме це часто шукають залежні.
Особливості обміну речовин
У деяких людей спостерігається прискорений метаболізм алкоголю, що дозволяє їм пити більше без швидкого сп’яніння. Це підвищує ризик розвитку залежності. Також можуть бути порушення в роботі печінки, ферментів, що призводить до сильнішого токсичного впливу на мозок.
Психологічні фактори
- Особистісні риси. Низька самооцінка, внутрішня невпевненість, імпульсивність, схильність до ризикованої поведінки, емоційна нестабільність, труднощі з регулюванням емоцій.
- Залежна структура особистості. Людина легко піддається чужому впливу, шукає «зовнішню опору» (алкоголь як спосіб заспокоїтись чи відволіктись).
- Механізми психологічного захисту. Алкоголь часто використовується як засіб уникнення емоцій, спогадів, тривоги чи сорому. Формується психологічна залежність: «я не можу розслабитися без алкоголю», «я не зможу спілкуватися, якщо не вип’ю».
- Невирішені психотравми: дитячі травми (насильство, покинутість, знецінення), посттравматичний стресовий розлад (особливо після війни, катастроф, втрати близьких). Психіка шукає спосіб самозаспокоєння, а алкоголь дає тимчасове полегшення, що призводить до залежності.
Супутні психічні розлади. Депресія (https://maimmc.com/dorosle-viddilennya/psyhiatriya/depresiia/), генералізований тривожний розлад (https://maimmc.com/dorosle-viddilennya/psyhiatriya/heneralizovanyi_tryvozhnyi_rozlad/), соціальна фобія (https://maimmc.com/other/soczialna-fobiya/), ПТСР – часті супутники алкогольної залежності. У таких випадках люди самостійно «лікують» себе алкоголем, замість того, щоб звернутися до спеціаліста.
Соціальні обставини
Соціальні та культурні причини алкогольної залежності часто формуються ще в дитинстві і діють непомітно, але дуже потужно. Одним із головних чинників є родинне середовище. Якщо дитина зростає в атмосфері, де вживання алкоголю вважається звичним – на свята, після роботи, «для розслаблення» чи «щоб зняти стрес», – вона сприймає цю модель як норму. Особливо небезпечно, коли в родині є залежна людина: дитина не лише емоційно травмується, але й засвоює токсичні сценарії поведінки, які в майбутньому може повторити.
У дорослому віці значну роль відіграє культура спілкування: в багатьох соціальних групах та професійних колективах вживання алкоголю сприймається як невіддільна частина комунікації, наприклад, на корпоративах, зустрічах друзів, навіть на переговорах. Людина, яка відмовляється від алкоголю, часто стикається з осудом, тиском чи навіть виключенням із групи, тому вдається до вживання «за компанію», навіть не усвідомлюючи, як це поступово стає звичкою.
Крім того, суспільство часто не пропонує безпечних і прийнятних альтернатив розслаблення чи відпочинку. Для багатьох «піти на пиво» – це ледь не єдиний формат дозвілля. У малих містах і селах, де немає культурного життя або психологічної підтримки, алкоголь стає легко доступним способом впоратися з нудьгою, самотністю чи відчаєм. Після 2022 року, на тлі війни, багато українців пережили втрату, посттравматичний стрес і глибоку невизначеність щодо майбутнього, і в такій реальності алкоголь виконує функцію «заспокійливого», замінюючи відсутню підтримку, терапію або стабільність.
Ще однією важливою причиною алкогольної залежності є стигматизація. У суспільстві досі поширене переконання, що алкогольна залежність – це ознака слабкої волі чи «поганої людини», а не хвороба. Через це багато людей соромляться говорити про проблему, не звертаються по допомогу і ще довше залишаються наодинці зі своєю залежністю. У поєднанні з низькою доступністю професійної підтримки (особливо в сільських регіонах або серед соціально незахищених верств населення) це створює замкнене коло, з якого дуже важко вибратись без зовнішньої допомоги.
І хоча суспільство часто знецінює цю проблему, важливо пам’ятати, що чим раніше людина усвідомлює алкогольну залежність, тим більше в неї шансів повернутися до повноцінного життя!
Стадії алкогольної залежності
Зараз, у сучасній психіатрії, поняття «стадії алкогольної залежності» поступово замінено концепцією рівнів тяжкості алкогольного розладу, як це описано в DSM-5 (Американський діагностичний посібник з психічних розладів) та МКХ-11 (Міжнародна класифікація хвороб). Проте для зручності розуміння і клінічної роботи часто продовжують умовно говорити про стадії, але вже в оновленому, більш гнучкому, не стигматизуючому сенсі.
Початкова стадія
На цьому етапі вживання алкоголю має різко позитивне підкріплення: людина отримує задоволення, полегшення, розслаблення. Вона ще не відчуває залежності, але вже починає активно пов’язувати алкоголь з позитивними емоціями.
Особливості:
- Вживання з нагоди, але поступово частішає.
- Людина ще контролює кількість, але виправдовує потребу в алкоголі.
- Формуються психологічні звички: асоціація «стрес = алкоголь», «відпочинок = алкоголь».
На цьому етапі підвищується чутливість до дофамінових сплесків, мозок запам’ятовує алкоголь як швидке джерело винагороди. Починається формування нейронного шаблону поведінки (звичка). Людина ще не залежна, але частота, контекст і мотивація вживання змінюються. Втрата інтересу до тверезих способів релаксації – перша тривожна ознака.
Стадія прихованої залежності
Ця стадія вже є частиною клінічної залежності, хоча зовні вона ще може виглядати як «контрольоване» вживання. Вона триває роками і часто не помічається ні самою людиною, ні оточенням.
Особливості:
- Людина вже вживає регулярно (щотижня або навіть кілька разів на тиждень).
- З’являються психоемоційні зміни без алкоголю – дратівливість, апатія, тривога.
- Починаються перші спроби приховування вживання або зниження критики до нього.
- Алкоголь стає основним способом зняття напруги.
Формується толерантність, тобто людині потрібно більше алкоголю для досягнення того ж ефекту. Нейронні шляхи головного мозку, пов’язані з винагородою, перебудовуються: алкоголь витісняє інші джерела задоволення (роботу, спілкування, спорт, хобі). Починається нейрозапалення, поступове ушкодження префронтальної кори, відповідальної за самоконтроль. Людина вже залежна на психологічному рівні, але ще не визнає проблему. Вона вважає, що може зупинитися в будь-який момент, хоча насправді вже не може.
Стадія хімічної залежності
Це вже розгорнута форма алкогольної залежності, де психічні та фізіологічні зміни в організмі чітко проявляються. Поведінка стає все менш керованою, а залежна людина – усе більш ізольованим у своєму розладі.
Особливості:
- Втрачено контроль над дозою, тривалістю та обставинами вживання.
- З’являється абстинентний синдром: тривога, тремор, пітливість, дратівливість, нудота, головний біль при спробі не пити.
- Часто виникають запої – періоди, коли людина п’є кілька днів поспіль.
- Алкоголь уже не приносить задоволення, але потрібен для нормального функціонування (наприклад, просто щоб не трусило).
Вже порушена робота системи стресу (гіпоталамус–гіпофіз–наднирники), виникають глибокі порушення функцій дофамінової та ГАМК-систем, починається ураження печінки, серця, шлунку, головного мозку. Людина втрачає здатність прогнозувати наслідки своєї поведінки. Без вживання спиртного людина вже не здатна нормально функціонувати.
Деструктивна стадія
Це стадія токсичної руйнації, яка охоплює всі сфери – особистісну, соціальну, фізичну. Алкоголь стає єдиною ідеєю, що залишилася в житті. Людина часто втрачає роботу, сім’ю, житло, потрапляє в ізоляцію або знаходиться на межі вимирання.
Особливості:
- Порушення критики до себе.
- Втрата мотивації до змін.
- Соціальна деградація – розриви стосунків, відмова від гігієни.
- Часті психози, галюцинації, алкогольна епілепсія, синдром Верніке-Корсакова.
- Алкоголь стає не засобом задоволення, а засобом виживання.
Спостерігаються невідворотні ураження органів, зокрема печінки (цироз), серця (кардіоміопатія), мозку (атрофія). Спостерігається психічна деградація, що проявляється байдужістю, агресивністю або депресивним ступором. Можливі суїцидальні спроби або смерть від ускладнень. Без лікування людина не здатна відновити життя самостійно. Потрібне тривале та комплексне втручання.
Симптоми
Симптоми алкогольної залежності можуть бути різноманітними, але всі вони вплітаються в єдину картину: людина втрачає контроль, відбувається поступове звуження особистості довкола вживання спиртного.
Непереборна тяга до алкоголю
Це один із найперших і найважливіших симптомів. Людина починає думати про алкоголь ще до того, як почала пити. Іноді це проявляється у вигляді нав’язливих думок. Ця тяга не завжди голосна, але вона має емоційний заряд – очікування полегшення, задоволення або втечі від тривоги.
Втрата контролю над кількістю або частотою вживання
Людина планує випити один келих, але п’є п’ять. Обіцяє собі, що цього тижня – ні краплі, але вже у вівторок тягнеться до пляшки. Втрата контролю може бути як повною, так і частковою, коли здається, що ще контролюєш, але насправді – ні. Це сигнал, що воля вже не керує поведінкою, а вживання стало автономною реакцією.
Формування толерантності
На початку достатньо пів келиха, потім – келих, потім – пляшка. Мозок адаптується до алкоголю і перестає реагувати так, як раніше. Людина збільшує дозу, не помічаючи, як тіло працює на знос. Толерантність – це ознака біологічної адаптації, тобто мозок уже «переписує» свої механізми регуляції.
Абстинентний синдром
Після припинення вживання алкоголю, особливо після тривалого періоду, з’являються неприємні фізичні та психічні симптоми:
- тремтіння рук,
- пітливість,
- прискорене серцебиття,
- головний біль,
- безсоння,
- тривога,
- панічні стани,
- дратівливість,
- агресивність.
У важких випадках – галюцинації, судоми, делірій. Це означає, що тіло вже звикло до алкоголю як до «палива».
Нездатність зупинитись
Навіть коли з’являються проблеми зі здоров’ям, у стосунках, на роботі, в сім’ї, людина продовжує пити. Вона може визнавати проблему, але не здатна припинити. Це симптом того, що залежність вийшла за межі логіки та аргументів. Вона перейшла в компульсивну форму поведінки, тобто стала дією без реального вибору.
Звуження інтересів і втрата задоволення від тверезих занять
Те, що раніше приносило радість (спорт, хобі, прогулянки, спілкування), стає байдужим або навіть дратівливим. Водночас алкоголь – єдине, що ще дає відчуття приємного. Життя звужується до однієї теми.
Проблеми з пам’яттю та емоційною стабільністю
Людина з алкогольною залежністю починає забувати події, сказані слова, обіцянки, часто виникає провал у пам’яті після п’янки (алкогольна амнезія). Також з’являються перепади настрою, емоційна тупість або навпаки – нестабільність (від сліз до агресії за хвилину). Це вже ознака ураження когнітивних та емоційних структур мозку.
Соціальна ізоляція, конфлікти, подвійне життя
Алкогольна залежність змінює стиль життя. Людина може почати брехати близьким, приховувати вживання, шукати нове оточення, яке підтримує її стиль життя. Часто з’являються конфлікти в родині, на роботі, втрата довіри. Соціальне життя поступово руйнується, але людина не завжди це помічає, тому що вона відсторонюється і замінює зв’язки на алкоголь.
Алкоголь як «ліки»
Залежна людина втрачає здатність справлятися з емоціями без алкоголю. Замість того, щоб говорити, дихати, писати, йти на прогулянку, вона п’є. Алкоголь стає універсальним рішенням будь-якого стану. Це вже емоційна залежність, яка поглиблює біологічну.
Зниження самокритики та заперечення проблеми
Людина часто не визнає, що має алкогольну залежність. Вона мінімізує проблему, виправдовує себе чи перекладає відповідальність, каже: «я не алкоголік, просто переборщив», «мені можна, я ж не щодня». Це з її сторони не брехня, а механізм психологічного захисту, який дозволяє уникати болісного зіткнення з реальністю.
Якщо у вас або ваших близьких проявляються кілька із цих симптомів, це вже привід звернути увагу! Визнання проблеми – перший та важливий крок до одужання. Лікарі нашого медичного центру «Maimonides» в Івано-Франківську знають, як позбутися алкогольної залежності, адже мають великий досвід роботи з такими пацієнтами. Ми чудово знаємо, як важко буває визнати, що алкоголь став не способом розслабитися, а єдиною відповіддю на біль, тривогу чи втому. І ще складніше – дозволити собі допомогу.
У своїй роботі наші спеціалісти поєднують точну психодіагностику, індивідуальні терапевтичні стратегії, при необхідності – медикаментозну підтримку. Але найголовніше: ми створюємо простір, де не потрібно ховатися, виправдовуватися чи вдягати маску. Тут можна просто бути собою, навіть якщо ви розгублені, соромитесь або відчуваєте, що не маєте права на слабкість.
Команда медичного центру «Maimonides» – це уважні та досвідчені психіатри та психологи, які розуміють, що за кожною залежністю стоїть своя історія. Ми працюємо конфіденційно та з глибокою повагою до кожного, хто звертається. Допомога доступна як в нашому центрі, так і онлайн, тому ви можете обрати той формат, який найбільш безпечний і зручний саме для вас. Зробіть перший крок до тверезого та повноцінного життя – запишіться на консультацію вже сьогодні!
Прогноз
Прогноз при алкогольній залежності залежить від багатьох факторів: стадії, мотивації людини, підтримки з боку близьких і якості лікування. Але головне, що залежність не є вироком. Навіть після багатьох років вживання можливе повне відновлення життя, якщо вчасно звернутись по допомогу. Бувають зриви, і це нормально. Головне не зупинятись! Після лікування алкогольної залежності багато людей знову знаходять сенс, радість, близькість, повертаються до роботи, сім’ї, себе. Так, це шлях не швидкий, але він реальний. І що раніше розпочати, то менше встигне зруйнувати алкоголь. Найгірший прогноз мають ті, хто заперечує проблему або намагається «вибратись сам», без підтримки.
Діагностика алкогольної залежності в Маймонідес
На першій зустрічі спеціаліст проводить детальну розмову без тиску, у спокійній атмосфері. Обговорюються такі речі, як:
- коли і навіщо людина почала пити;
- як часто це відбувається;
- чи були спроби зупинитись і що з цього вийшло;
- чи вплинуло вживання на стосунки, роботу чи здоров’я;
- чи відчувалася тяга, провали в пам’яті, ломка, дратівливість без алкоголю.
Також застосовуються конкретні критерії, які дозволяють точно оцінити ступінь алкогольної залежності. Наприклад, згідно з DSM-5, спеціаліст перевіряє наявність таких ознак протягом останнього року:
- втрата контролю над вживанням;
- непереборна тяга до алкоголю;
- збільшення толерантності;
- наявність абстинентного синдрому;
- вживання не дивлячись на шкоду;
- звуження кола інтересів на користь алкоголю тощо.
Інколи (особливо в приватних клініках або при роботі з пацієнтами, які сумніваються в наявності залежності) додатково використовуються психометричні тести, такі як:
- AUDIT (Alcohol Use Disorders Identification Test) – короткий опитувальник від ВООЗ;
- CAGE – 4 прості питання, що допомагають виявити залежність;
- SADD, MAST, ASSIST – для глибшої діагностики.
Ці тести не ставлять діагноз автоматично, але допомагають людині побачити закономірності у власній поведінці та посилюють мотивацію до змін.
Алкогольна залежність майже ніколи не існує сама по собі. За нею часто стоїть хронічна тривога, депресія, ПТСР або інші розлади. Тому спеціаліст звертає увагу на:
- рівень тривожності;
- наявність пригніченого настрою;
- якість сну;
- здатність до емоційної регуляції.
За потреби проводиться базова неврологічна або соматична оцінка, особливо якщо в анамнезі вже були запої, алкогольні амнезії або жорстка абстиненція. Оцінюються: пам’ять, увага, здатність до концентрації, функції печінки, серцево-судинної системи, ризики алкогольної енцефалопатії або полінейропатії. Це важливо для визначення ступеня шкоди організму та потреби в медичному втручанні.
Окремо – вже на перших етапах – спеціаліст оцінює, наскільки людина готова змінюватися, чи є в неї внутрішній запит на тверезість, чи вона ще вагається. Від цього залежить формат допомоги: іноді починати доводиться не з «лікування», а з підсилення мотивації до змін.
Як позбутись алкогольної залежності?
Лікування алкогольної залежності – це не просто «зав’язати із спиртним». Це процес, який вимагає глибокої роботи з психікою, тілом та життєвими сценаріями. Сучасна терапія базується на індивідуальному підході. Комусь потрібно медикаментозне супроводження, комусь – психотерапія, комусь – підтримка груп. І дуже часто – усе це разом.
Детоксикація (за потреби)
Перший етап – медична стабілізація, коли організм очищається від алкоголю. Якщо залежність тривала та глибока, це може супроводжуватись абстинентним синдромом (тремтіння, піт, тривога, підвищений тиск, порушення сну або навіть судоми).
У таких випадках застосовуються:
- заспокійливі препарати;
- антиконвульсанти (при ризику судом);
- гепатопротектори;
- вітаміни групи B (особливо тіамін);
- електроліти;
- препарати для стабілізації тиску та серцевого ритму.
Цей етап не є лікуванням залежності від алкоголю, але він допомагає зняти фізичну тягу та забезпечити безпеку на початку шляху.
Психотерапія
Це основа одужання, адже саме тут людина починає розуміти навіщо вона пила, чого уникала за допомогою алкоголю, як навчитися жити без нього.
При алкогольній залежності застосовуються різні підходи:
- Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) – допомагає розпізнавати автоматичні думки, що ведуть до зривів, змінювати деструктивні моделі мислення.
- Мотиваційне інтерв’ю – м’який, ненав’язливий спосіб знайти внутрішню мотивацію до змін. Без тиску чи моралізування.
- Психодинамічна терапія – дозволяє заглибитись у глибинні емоційні травми, дитячі сценарії та конфлікти, які могли запускати вживання.
- Сімейна терапія – якщо залежність руйнувала стосунки, важливо працювати не лише з пацієнтом, а й з близькими.
Фармакотерапія (за показаннями)
Зараз існують медикаменти, які реально допомагають у подоланні тяги до алкоголю (Налтрексон, Акампросат, Дисульфірам тощо). Якщо є супутня депресія, тривога або емоційна нестабільність, призначаються антидепресанти або нормотиміки. Медикаменти не є «чарівною пігулкою», але вони є важливим інструментом підтримки, особливо на перших етапах тверезості.
Необхідні препарати призначає лікар, самолікування може бути небезпечним!
Групова підтримка та реабілітація
Групи самодопомоги (по типу Анонімних Алкоголіків) або психотерапевтичні групи створюють середовище розуміння та прийняття, спільного досвіду. Тут немає засудження. Тут живі історії, схожі болі, підтримка тих, хто вже пройшов свій шлях. Це дає надію та зміцнює відчуття , що я не один/одна.
Багато реабілітаційних центрів поєднують:
- тривалу психотерапевтичну програму;
- трудову або творчу активність;
- духовну практику або рефлексію (без релігійного тиску).
Підтримка після лікування
Алкогольна залежність – це хронічне рецидивне захворювання, тому після виходу зі стаціонару або завершення основної терапії людина потребує постійної підтримки.
Це може бути:
- регулярна зустріч із терапевтом;
- участь у групах тверезості;
- ведення «щоденника тверезості»;
- повернення до занять, які наповнюють життя сенсом.
Лікарі медичного центру «Маймонідес» в Івано-Франківську розуміють, наскільки виснажливою може бути боротьба з алкогольною залежністю, коли здається, що кожна спроба змінитись закінчується новим зривом, а почуття провини лише посилює замкнене коло. Ми спеціалізуємося на діагностиці та лікуванні залежностей різної складності, включно з супутніми емоційними станами – тривогою, депресією, дратівливістю, порушенням сну та саморегуляції.
В залежності від глибини проблеми та стану здоров’я ми підбираємо індивідуальну стратегію лікування алкозалежності. На ранніх етапах ми зосереджуємось на психотерапевтичній підтримці, роботі з внутрішніми причинами вживання, зміні способу життя та формуванні нових стратегій подолання емоційних труднощів. У складніших або хронічних випадках до процесу долучається мультидисциплінарна команда – психіатр, психолог, невролог, а за потреби – лікар загальної практики чи інший фахівець для підтримки фізичного стану.
Ми також пропонуємо онлайн-консультації у зручному для вас форматі. Це безпечно, конфіденційно та ефективно! Такий підхід особливо важливий для тих, хто проживає у віддалених населених пунктах або має труднощі з відвідуванням клініки особисто. Якщо ви відчуваєте, що алкоголь став заміною для спокою, близькості чи контролю над життям, не відкладайте звернення – зв’яжіться з нами саме зараз! Ми поруч, щоб допомогти крок за кроком вийти з залежності, відновити внутрішню рівновагу і повернути собі свободу жити тверезо.