Нікотинова залежність – це хронічний розлад поведінки та психіки, що характеризується постійною або періодичною потребою вживати нікотин – речовину, яка міститься у тютюнових виробах (сигаретах, сигарах, тютюні для жування, нюхальному тютюні), а також у сучасних замінниках, як наприклад, електронні сигарети, вейпи, снюс тощо. Основна особливість нікотинової залежності полягає в тому, що вона формується як на фізіологічному рівні (через вплив нікотину на мозок і рецептори задоволення), так і на психологічному – коли куріння пов’язується з певними емоціями, ситуаціями чи соціальними ритуалами.
Нікотин всього за 7-10 секунд після вдихання досягає головного мозку, де активує вироблення дофаміну – нейромедіатора, що викликає відчуття приємності та задоволення. Через це виникає ефект короткочасного піднесення настрою, зниження тривоги або стресу. Проте з часом мозок адаптується до таких доз нікотину, і для досягнення того ж ефекту потрібно курити частіше або більше. Це і є класичний прояв залежності.
Особливості нікотинової залежності
Одна з найпідступніших рис нікотинової залежності – її соціальна прийнятність у багатьох культурах. Люди рідко сприймають куріння як серйозну проблему, особливо в порівнянні з алкоголем чи наркотиками. До того ж, нікотин не спричиняє яскраво вираженого сп’яніння або різкої зміни свідомості, тому його споживання не викликає негайних підозр.
Ще одна важлива особливість нікотинової залежності – висока швидкість формування звички. Для деяких людей достатньо кількох тижнів регулярного куріння, щоб розвинулася стійка залежність. Крім того, нікотинова залежність часто поєднується з іншими залежностями (алкогольна, кофеїнова, іноді – наркотична), а також з тривожними або депресивними станами.
Хто найчастіше стає залежним
За результатами численних соціологічних опитувань, найбільший ризик розвитку нікотинової залежності спостерігається серед підлітків і молоді віком від 15 до 24 років. Саме в цьому віці формуються поведінкові звички, стиль життя та моделі соціальної взаємодії. Особливо тривожно, що з кожним роком зростає популярність електронних пристроїв для куріння серед школярів – через «нешкідливий» імідж, привабливі смаки та активну рекламу в соцмережах.
Також серед груп ризику – люди, які перебувають у постійному стресі (наприклад, працівники сфер з високим рівнем відповідальності), військовослужбовці, студенти, а також ті, хто виріс у сім’ї, де один або обидва батьки курили. Генетична схильність також відіграє роль. Виявлено, що у людей з певними варіаціями генів вірогідність розвитку нікотинової залежності вища.
Статистика по Україні та у світі
За даними досліджень, проведених МОЗ України та ВООЗ, близько 22% дорослого населення України мають нікотинову залежність. Здебільшого це чоловіки. У жінок частота вживання нижча – приблизно 10-12%, однак ця цифра зростає серед молодого покоління. Суттєво зросло поширення електронних сигарет і пристроїв для нагрівання тютюну (типу IQOS, Glo). За останні 5 років частка молоді (від 13 до 18 років), яка має досвід споживання таких засобів, збільшилася з 5% до понад 20%.
Окремо варто згадати дані, отримані в рамках «Глобального опитування молоді щодо вживання тютюну» (GYTS). За ними, кожен шостий підліток в Україні має досвід куріння, а понад 10% курять постійно. Ще близько 20% зізнаються, що хоча б раз намагалися курити електронні сигарети або вейпи.
На глобальному рівні, згідно зі статистикою ВООЗ:
- загалом, тютюнові вироби споживають близько 1,3 млрд людей у світі.
- щороку куріння спричиняє понад 8 млн смертей, із них близько 1,3 млн – серед пасивних курців;
- більше ніж 80% курців проживають у країнах із низьким і середнім рівнем доходу, де антинікотинова політика слабко реалізується або не діє взагалі;
- у країнах ЄС частка курців коливається від 15% до 30% залежно від країни, при цьому в Східній Європі показники традиційно вищі, ніж у Західній.
Особливе занепокоєння викликає тенденція до зниження середньої вікової межі початку куріння. В окремих регіонах куріння починається ще у 10-12 років. При цьому щороку мільйони підлітків пробують курити вперше, часто не усвідомлюючи ризики для здоров’я та швидкість формування нікотинової залежності.
Причини нікотинової залежності
Біопсихосоціальна модель пояснює формування залежності від нікотину як результат взаємодії трьох рівнів: біологічного, психологічного та соціального. Жоден із цих чинників не діє ізольовано. Вони переплітаються, посилюють один одного та створюють складне середовище, в якому залежність розвивається, закріплюється та підтримується.
Біологічні чинники
- Вплив нікотину на мозок. Нікотин активує систему винагороди мозку, зокрема стимулює викид дофаміну в центрах задоволення. Саме цей механізм відповідає за короткочасне підвищення настрою, зменшення тривоги, концентрацію уваги. Проте з часом мозок адаптується, рецептори стають менш чутливими, і для досягнення ефекту потрібні все більші дози. Це формує фізичну залежність.
- Генетична схильність. Дослідження свідчать, що деякі люди мають спадкову схильність до залежностей – у них спостерігається швидший метаболізм нікотину, вища чутливість до його стимулювального ефекту або дефіцит нейромедіаторів, що природно регулюють настрій. Якщо в родині є курці, то ризик удвічі вищий.
- Вік початку куріння. Нікотин найсильніше впливає на незрілу нервову систему. Ті, хто починає курити у підлітковому віці (до 18 років), мають набагато вищі шанси на розвиток стійкої залежності, ніж ті, хто вперше спробував після 20-25 років.
Психологічні чинники
Багато людей використовують куріння як спосіб зняти стрес, тривогу, втому або поганий настрій. Нікотин викликає швидке, хоча й короткочасне, відчуття полегшення. З часом психіка «вивчає», що це найпростіший спосіб впоратись із дискомфортом, і починає потребувати нікотину щоразу, коли виникають труднощі.
Нікотинова залежність часто розвивається у людей, які не мають розвинених навичок емоційної самодопомоги, не звикли розпізнавати та опрацьовувати свої почуття. Такі особи легко піддаються впливу зовнішніх подразників і шукають «швидке вирішення», в тому числі через тютюн. Деякі курці мають неусвідомлені внутрішні конфлікти, переживають провину, сором, почуття недостатності. Куріння стає засобом втечі від цих емоцій або формою пасивної агресії (наприклад, щодо себе).
Соціальні чинники
- Приклад оточення. Найпоширеніша причина першої сигарети – це приклад друзів, однокласників, родичів або авторитетних дорослих. У молодіжному середовищі куріння часто стає «квитком до свого кола».
- Культура прийнятності та романтизація куріння. Попри антитютюнові кампанії, куріння часто показується в медіа як ознака стилю, бунтарства, індивідуальності. У фільмах, серіалах, кліпах герой із сигаретою асоціюється з впевненістю, сексуальністю або незалежністю. І це впливає на підсвідомість, особливо молоді.
- Доступність тютюнових виробів. У багатьох регіонах України досі легко придбати сигарети, навіть неповнолітнім. Ціна залишалася доступною протягом багатьох років, а електронні пристрої не завжди підпадають під однакове регулювання.
- Соціальні умови життя. Люди, які живуть у стані соціального напруження (безробіття, бідність, відсутність перспектив), мають вищий ризик стати курцями. Для них нікотин стає «дешевим наркотиком», який допомагає на короткий час забути про проблеми.
Характерні симптоми
Більшість людей із залежністю від куріння переконані, що тримають ситуацію під контролем. Але насправді багато з них уже перебувають у стані стійкої залежності, навіть не підозрюючи про це. Адже нікотин не лише викликає фізичну потребу, а й сильно впливає на психіку, емоції та звички.
Нав’язливе бажання покурити
Це один із найяскравіших симптомів нікотинової залежності. Людина не просто хоче курити. Вона відчуває потребу, яка починає домінувати в думках. Це може проявлятись як раптове дратування, коли не можна вийти на перекур, або відчуття, що «чогось не вистачає», поки не затягнешся.
Регулярність і ритуали
Нікотинова залежність часто проявляється в постійних прив’язках до ситуацій:
- після їжі;
- зранку з кавою;
- під час перерви на роботі;
- у стресових ситуаціях;
- за кермом чи в очікуванні.
Втрата контролю над кількістю сигарет
Спочатку це була пара сигарет на день. Потім – п’ять. Згодом – пачка. Людина може пообіцяти собі зменшити дозу, але постійно зривається. Або каже: «це остання сьогодні», і дістає наступну вже через годину.
Симптоми відміни
Коли нікотин перестає надходити в організм, з’являється своєрідна «ломка». При нікотиновій залежності вона менш яскрава, ніж при опіоїдах («Опіоїдна залежність» https://maimmc.com/dorosle-viddilennya/psyhiatriya/opioidna-zalezhnist/), але цілком реальна:
- підвищена дратівливість;
- агресивність;
- відчуття тривоги або внутрішньої напруги;
- головний біль;
- тремтіння рук;
- погіршення концентрації;
- безсоння або неспокійний сон;
- підвищений апетит (часто тягне на солодке);
- відчуття, ніби «не вистачає повітря».
Ці симптоми зазвичай починаються вже через 2-4 години після останньої сигарети, а максимум досягають на 1-3 день без нікотину.
Психологічна залежність
Коли сигарета стає засобом емоційної стабілізації, це вже ознака психологічної залежності від нікотину. Людина тягнеться до неї не через фізичну потребу, а тому що:
- відчуває стрес або тривогу;
- сумує або переживає розчарування;
- хоче заспокоїтись після конфлікту;
- нудьгує.
Замкнене коло «стрес → сигарета → ще більший стрес»
Нікотин створює ілюзію, ніби знімає напругу. Але насправді він посилює фізіологічний стрес у тілі, впливає на серцево-судинну систему, порушує гормональний баланс. Людина курить, щоб заспокоїтись, але вже через годину організм знову вимагає дозу, і стрес наростає. Це класичне патологічне замикання потреби.
Ігнорування шкоди для здоров’я
Навіть знаючи про ризик інфаркту, раку легень, імпотенції, зморшок чи проблем із шкірою, людина з нікотиновою залежністю продовжує палити. Раціональні доводи не діють, бо психологічна та фізіологічна залежність переважає логіку. Багато хто переконує себе: «мене це не стосується», «я не курю багато», «всі колись помирають». Це ознака заперечення, характерна для залежностей.
Неможливість кинути, навіть за умови сильного бажання
Можливо, людина вже неодноразово пробувала кинути, але кожен раз закінчувався «зривом». Виникає відчуття безсилля, дратівливість, а потім – відмова від подальших спроб. Це типова ознака втрати контролю над власною поведінкою, центральний симптом будь-якої залежності.
Готовність жертвувати часом, грошима та зручністю
Курець може йти в дощ за сигаретами, витрачати останні гроші на тютюн, курити навіть у місцях, де це заборонено або небезпечно. Якщо нікотин стає пріоритетом, а всі інші потреби на другому місці, то це вже показник сильної нікотинової залежності.
Симптоми нікотинової залежності – це не лише тяга до сигарети. Це глибокі зміни у способі мислення, поведінки, сприйнятті себе та світу. Людина може щиро вірити, що все під контролем, але насправді вже не керує процесом. Керує нікотин. І чим раніше ці симптоми розпізнати, то більша ймовірність успішно вийти з цього кола. Якщо ви впізнаєте в цьому себе чи близьку людину, це не вирок, а сигнал до дій. Нікотинова залежність лікується. Але перший крок – визнати її існування.
Лікарі медичного центру «Maimonides» в Івано-Франківську добре знають, наскільки підступною може бути нікотинова залежність. За роки роботи ми неодноразово допомагали людям, для яких сигарета давно перестала бути просто звичкою і стала єдиним способом заспокоїтись, зняти напругу, «взяти паузу». Ми працюємо з тими, хто багато разів намагався кинути, але зривався. З тими, хто соромиться своєї залежності, але не може позбутися ритуалів, які давно стали частиною щоденного життя. З тими, хто втомився обіцяти собі, що «з понеділка точно кине».
Команда «Maimonides» – це досвідчені психіатри, психологи, психотерапевти, які точно знають: за кожною нікотиновою залежністю стоїть не слабкість, а історія. Ми працюємо конфіденційно та з повагою до кожного, хто готовий змінюватися. Консультації можливі як у клініці в Івано-Франківську, так і онлайн – як вам зручно і комфортно. Ви вже зробили найважчий крок – почали шукати вирішення. Наступний – звернутись. Зв’яжіться з нами саме зараз! Ми поруч!
Прогноз
Прогноз при нікотиновій залежності в більшості випадків є сприятливим, особливо якщо людина мотивована та отримує спеціалізовану підтримку. Відмова від куріння значно покращує якість життя вже в перші тижні: зменшується задишка, покращується сон, зникає хронічний кашель. Через рік ризик серцево-судинних захворювань знижується майже вдвічі, а через 5-10 років стає таким самим, як у некурця. Навіть після багаторічного паління організм частково відновлюється, знижуючи загрозу інфаркту, інсульту, онкології.
Однак без належної психотерапевтичної роботи та зміни звичок високий ризик повернення до куріння протягом перших 6 місяців. Найчастіше зриви трапляються у стресових ситуаціях або при поверненні до «курильного оточення». Використання комбінованих методів – поведінкової терапії, підтримки лікаря та, за потреби, замісної нікотинової терапії – суттєво підвищує шанси на успіх. Люди, які отримують підтримку та не залишаються наодинці з проблемою, у 2-3 рази частіше назавжди відмовляються від нікотину. Загалом, при системному підході понад 60% людей з нікотиновою залежністю здатні повністю позбутися її протягом 1-2 років.
Діагностика нікотинової залежності в Маймонідес
Нікотинова залежність – це медичний діагноз, який має чіткі критерії. І хоча багато людей вважають, що можуть оцінити свою залежність «на око», насправді лише професійна діагностика дозволяє точно визначити, наскільки сильно організм і психіка вже прив’язані до нікотину, а також яку стратегію лікування обрати. Діагностика завжди проводиться комплексно, з урахуванням фізичних, психологічних і поведінкових аспектів. Вона не потребує складного лабораторного обладнання, але вимагає уважного підходу з боку спеціаліста.
Перший етап – детальна розмова з пацієнтом. Лікар або психолог розпитує:
- коли саме почалося куріння;
- скільки сигарет вживається на день;
- які спроби кинути вже були;
- у яких ситуаціях куриться найчастіше;
- чи є супутні захворювання (особливо серцево-судинні, легеневі, психоемоційні порушення).
Для об’єктивної оцінки ступеня нікотинової залежності застосовуються міжнародні шкали. Найпопулярніший – тест Фагерстрема. Це короткий опитувальник із 6 питань, які допомагають оцінити, наскільки сильно людина залежить від нікотину фізіологічно. Результати дають змогу класифікувати залежність як легку, помірну або виражену.
Також використовуються опитувальники мотивації до змін. Ці тести (наприклад, шкала URICA або модель Prochaska–DiClemente) дозволяють зрозуміти, чи готова людина до відмови від нікотину, на якій стадії вона перебуває – заперечення, підготовка, дія, підтримка змін тощо. Це важливо для вибору правильної терапевтичної тактики.
Нікотинова залежність майже завжди пов’язана з певними емоційними або поведінковими механізмами. У цьому допомагає розібратись:
- психологічна консультація, під час якої з’ясовуються внутрішні причини куріння (стреси, тривожність, депресивність, комплекси тощо);
- діагностика звичних патернів поведінки: коли і навіщо людина тягнеться до сигарети (з нудьги, щоб «перекурити» стрес, за компанію, із залежності від ритуалу).
У деяких випадках при нікотиновій залежності лікар може рекомендувати:
- спірометрію – оцінку функції легень;
- ЕКГ чи загальні аналізи – якщо є підозра на вплив куріння на серце чи загальний стан;
- визначення рівня котиніну (метаболіту нікотину) в крові або сечі – для об’єктивного підтвердження рівня споживання, особливо при нечесних відповідях або в дитячому віці.
Такі обстеження не є обов’язковими для постановки діагнозу, але можуть бути важливими для подальшого медичного супроводу.
У медичному центрі «Maimonides» в Івано-Франківську ми застосовуємо сучасні стандарти діагностики, індивідуальний підхід і конфіденційність. Правильна діагностика – це вже половина шляху до звільнення від нікотину.
Лікування
Перший і найважливіший крок – визнати, що існує залежність (куріння) і щиро захотіти змінити ситуацію. Без цього жодні таблетки, гіпноз чи кодування не дадуть стабільного результату. На цьому етапі часто важлива робота з психологом або мотиваційним консультантом, який допомагає зрозуміти справжні причини та знайти особисту мотивацію до відмови.
Після мотиваційного рішення слід звернутись до лікаря (психіатра-нарколога, психотерапевта або сімейного лікаря), який оцінює:
- ступінь нікотинової залежності;
- фізичний стан (чи є супутні захворювання);
- психологічні особливості;
- попередній досвід спроб кинути.
На основі цього складається персоналізований план лікування нікотинової залежності.
Медикаментозна підтримка (при потребі)
Не всім вона потрібна, але для тих, хто має виражену фізичну залежність і сильні симптоми відміни, ліки можуть істотно полегшити процес. Основні варіанти:
Нікотинозамісна терапія (НЗТ)
Це препарати, які подають у кров малі, контрольовані дози нікотину, без смол, чадного газу та інших токсинів. Форми:
- нікотинові пластирі;
- жувальні гумки;
- льодяники;
- спреї або інгалятори.
НЗТ знижує симптоми «ломки» і дозволяє поступово відучити організм від нікотину.
Безнікотинові препарати
Ці ліки діють на центри задоволення в мозку, зменшуючи тягу до куріння та полегшуючи відмову. Призначаються тільки лікарем, мають протипоказання, але показують високу ефективність у середньо- та важкозалежних пацієнтів.
Психотерапія
Психотерапія допомагає навчитися розпізнавати емоційні тригери куріння, знаходити інший спосіб самозаспокоєння, змінити поведінкові шаблони (наприклад, «кава + сигарета»), позбутися установки «куріння – мій стиль життя».
Ефективними вважаються:
- когнітивно-поведінкова терапія (КПТ);
- мотиваційне інтерв’ювання;
- терапія прийняття й відповідальності (ACT);
- групова терапія – коли важливо не бути наодинці з проблемою.
Зміна звичок
Це практична частина лікування, яка допомагає людині створити нову рутину без сигарет:
- змінити ранкові та вечірні ритуали;
- прибрати зі щоденного простору тригери (запальнички, попільнички, запах тютюну);
- знайти альтернативні способи зняття напруги (спорт, дихальні техніки, масаж, хобі);
- уникати середовища, де постійно курять, особливо в перші тижні.
Підтримка після відмови
Найбільше рецидивів трапляється протягом перших 3 місяців після припинення куріння. Тому важливо мати доступ до спеціаліста, який може підтримати у складні моменти, регулярно фіксувати свій прогрес, святкувати проміжні успіхи, навіть якщо вони здаються дрібними, та планувати, що робити при стресі без сигарет ще до того, як настане критичний момент.
Лікування нікотинової залежності – це не разовий акт, а процес, який вимагає поваги до себе, терпіння та правильно підібраної стратегії. Якщо ви читаєте ці рядки, значить, ви вже на шляху до змін! Не відкладайте проблему на потім – зверніться до фахівців і зробіть перший крок до вільного життя без нікотину!
Лікарі медичного центру «Маймонідес» в Івано-Франківську спеціалізуються на діагностиці та терапії різних форм залежностей, зокрема тих, що супроводжуються тривогою, роздратуванням, емоційною нестабільністю, безсонням і внутрішнім виснаженням. Адже куріння часто є не просто способом «заспокоїтись», а спробою впоратись із глибшими емоційними проблемами. І саме з ними ми допомагаємо працювати.
Ми формуємо індивідуальну програму лікування. На ранніх стадіях робимо акцент на психологічну підтримку, роботу з причинами тяги до куріння, формування нових стратегій подолання стресу. У випадках хронічної чи багаторазово невдалої відмови від нікотину в процес залучається мультидисциплінарна команда: психіатр, психолог, терапевт, а за потреби – інші спеціалісти, що допоможуть відновити фізичний ресурс.
Для тих, хто не може особисто приїхати до клініки або проживає в іншому місті, ми надаємо онлайн-консультації в зручному та конфіденційному форматі. Це ефективна форма підтримки, коли важливо не зволікати, а почати діяти. Запишіться на консультацію вже зараз! Ми поруч, щоб допомогти вам вийти з цього замкненого кола та повернути собі свободу!