Поведінкові залежності

Поведінкові залежності – це форма залежної поведінки, при якій людина постійно повторює певну дію, яка приносить короткочасне задоволення або полегшення, не дивлячись на те, що в довгостроковій перспективі ця поведінка шкодить її психологічному, соціальному чи фізичному благополуччю. На відміну від залежностей, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин (алкоголю – https://maimmc.com/dorosle-viddilennya/psyhiatriya/alkogolna-zalezhnist/, наркотиків – https://maimmc.com/dorosle-viddilennya/psyhiatriya/opioidna-zalezhnist/, нікотину – https://maimmc.com/dorosle-viddilennya/psyhiatriya/nikotinova-zalezhnist/ ), при поведінкових формах не йдеться про зовнішню хімічну речовину. Джерелом залежності тут стає певна дія або процес. Наприклад, гра в азартні ігри, безконтрольне використання інтернету, компульсивний шопінг чи перегляд соціальних мереж.

Основні особливості поведінкових залежностей:

• Людина не може самостійно припинити поведінку, навіть якщо усвідомлює її шкідливість.
• З часом необхідно витрачати більше часу або збільшувати інтенсивність дії для досягнення того самого ефекту (наприклад, більше годин в іграх чи соціальних мережах).
• Відчуття тривоги або дискомфорту без доступу до «об’єкта» залежності.
• Людина уникає реального спілкування, обов’язків або важливих подій через свою прив’язаність до певної поведінки.
• Поведінкова залежність часто супроводжується депресивними настроями, дратівливістю, почуттям провини або внутрішньої порожнечі.

Приклади поведінкових залежностей:

• Гральна залежність (лудоманія).
• Інтернет-залежність.
• Залежність від відеоігор.
• Залежність від соціальних мереж (TikTok, Instagram, Facebook тощо).
• Шопоголізм.
• Трудоголізм (робоголізм).
• Залежність від перегляду порно.
• Фітнес-залежність.
• Залежність від мобільного телефону.
• Залежність від серіалів чи відеоконтенту тощо.

Хто хворіє частіше?

Поведінкові залежності найчастіше формуються в підлітковому та молодому віці, коли ще не сформовані стійкі механізми самоконтролю, а мозок особливо чутливий до дофамінових стимулів. Також у групі ризику:

• підлітки та молоді люди (12-25 років);
• люди, які переживають стрес або психологічну травму;
• особи з низькою самооцінкою;
• люди з уже існуючими психічними розладами (депресія, тривожність, ОКР);
• ті, хто має обмежений доступ до емоційної підтримки в реальному житті.

У дітей та підлітків поведінкові залежності часто маскуються під нормальне захоплення: відеоіграми, телефоном, соцмережами, але ці захоплення можуть переростати в серйозну залежність, яка шкодить навчанню, розвитку та соціалізації.

Статистика по Україні та світі

За даними ВООЗ, понад 3% населення світу мають гральну залежність, ще близько 5-7% перебувають у зоні ризику. Інтернет-залежність виявляється у 6-12% дорослого населення в країнах з високим рівнем цифровізації. Серед підлітків ці цифри ще вищі: в деяких країнах Азії рівень інтернет-залежності перевищує 20%.

Україна:

• За різними оцінками, до 15% українських підлітків мають ознаки інтернет- або ігрової залежності.
• Гральна залежність в Україні зросла після легалізації грального бізнесу. За приблизними оцінками, 1 з 10 гравців має залежну поведінку.
• Дослідження соціальних звичок показують, що українці віком 18-35 років проводять у середньому від 5 до 9 годин щоденно онлайн, з них щонайменше 2-3 години – в соцмережах.
• Офіційна статистика недостатньо показана, адже поведінкові залежності в Україні досі рідко фіксуються як клінічні діагнози.

Попри відсутність речовин, поведінкові залежності діють на ті самі структури мозку, що і наркотики, стимулюючи «систему винагороди» та формуючи прив’язаність, яка руйнує життя. Людина з такою залежністю часто не усвідомлює її серйозності. Поведінка здається нормальною або навіть модною, як наприклад, сидіння в Instagram чи нескінченний перегляд YouTube. Але за цим стоїть хронічне уникання реального життя, емоційна порожнеча, зниження здатності до концентрації та, у результаті, ізоляція, вигорання й психологічні розлади.

Причини

Біопсихосоціальна модель – це сучасна концепція, яка розглядає походження залежностей як результат взаємодії біологічних, психологічних та соціальних факторів. На відміну від одновимірного підходу, ця модель враховує складність людської особистості, її досвіду, фізіології та середовища. Саме тому вона є найбільш корисною для розуміння причин поведінкових залежностей, таких як ігрова залежність, інтернет-залежність, компульсивні покупки, трудоголізм тощо.

Біологічні фактори

• Дисбаланс дофамінової системи. Поведінкові залежності часто пов’язані з порушенням роботи «системи винагороди» в мозку. Люди з «чутливою» дофаміновою системою можуть сильніше реагувати на приємні стимули (азартну гру, лайки в соцмережах чи виграш у грі).
• Генетична схильність. Дослідження свідчать, що у родинах, де були випадки залежностей (не лише поведінкових, а й хімічних), нащадки частіше демонструють залежну поведінку. 
• Імпульсивність та нейропсихологічні особливості. Люди з підвищеною імпульсивністю, гіперактивністю або порушенням контролю над поведінкою (наприклад, при СДУГ) мають більший ризик формування залежності, особливо в підлітковому віці.
• Дефіцит серотоніну та інших нейромедіаторів. Порушення хімічного балансу в мозку може впливати на здатність регулювати емоції, що підштовхує людину до втечі в залежну поведінку як до способу зняти напругу.

Психологічні чинники

• Низька самооцінка та відчуття меншовартості.
• Стратегії уникнення болю та стресу.
• Нездатність до емоційної регуляції.
• Потреба в контролі.
• Формування невдалих копінг-стратегій у дитинстві.

Соціальні фактори

• Сімейне середовище. Виховання в родині, де були моделі уникання проблем (через роботу, телевізор, алкоголь чи контроль), підвищує ймовірність того, що дитина також обере залежну поведінку.
• Соціальні стандарти. Сучасна культура заохочує постійне досягнення, видимий успіх, визнання та споживання. Соціальні мережі посилюють ці очікування, а ті, хто не встигає «за темпом», часто почуваються неповноцінними, що може спонукати до залежної поведінки як до компенсації.
• Доступність. Інтернет, мобільні додатки, ігрові автомати, онлайн-магазини – усе це завжди поруч і легко доступне.
• Соціальна ізоляція. Відсутність підтримки та розуміння може змусити людину шукати замінник реального спілкування в онлайн-іграх, стрічці соцмереж чи роботі, яка займає весь її час. 
• Психологічна травма та насильство. Люди, які пережили психоемоційне чи фізичне насильство (особливо в дитинстві), часто формують залежну поведінку як спосіб уникнення болючих спогадів або відчуттів.

Формування поведінкової залежності – це результат переплетення біологічної вразливості, психологічного досвіду та соціального впливу. Саме тому успішна профілактика та лікування мають враховувати всі рівні цієї моделі.

Симптоми

Поведінкові залежності проявляються на різних рівнях – емоційному, когнітивному, фізичному та соціальному. Розглянемо симптоми найбільш поширених розладів цього блоку.

Гральна залежність (лудоманія)

Це нав’язливе бажання грати в азартні ігри, попри втрати часу, грошей і стосунків. Особливо поширена серед чоловіків 18-45 років і зросла після легалізації грального бізнесу в Україні.

• Постійне бажання грати, незалежно від результату.
• Неможливість зупинитися після програшу.
• Спроби «відігратися» після втрати грошей.
• Обман рідних щодо кількості часу або коштів, витрачених на гру.
• Поступове нехтування обов’язками, роботою, сім’єю.
• Виникнення боргів, залучення кредитів або продаж особистих речей.
• Емоційна нестабільність (ейфорія під час гри, депресія після програшу).

Інтернет-залежність

Форма поведінкової залежності, при якій людина не може відмовитися від постійного перебування онлайн. У світі до 10-15% молоді мають ознаки цього розладу.

• Неможливість скоротити час перебування онлайн.
• Дратівливість або тривога при відсутності доступу до мережі.
• Постійне оновлення сторінок.
• Порушення режиму сну через використання інтернету вночі.
• Відчуття втрати часу.
• Віддалення від реального життя.

Залежність від соціальних мереж

Це нав’язлива потреба перевіряти повідомлення, лайки та сторінки, що формує ілюзорне почуття значущості. Особливо поширена серед підлітків та молодих жінок.

• Постійне перевіряння лайків, коментарів, повідомлень.
• Потреба постійно викладати контент про себе.
• Сильне емоційне реагування на реакції інших.
• Зниження самооцінки при порівнянні себе з іншими користувачами.
• Відчуття «фантомних повідомлень» (ніби телефон вібрує).
• Втрата інтересу до реального спілкування.

Залежність від відеоігор

Характеризується тим, що ігровий світ стає важливішим за реальний. Поширена серед підлітків і молоді, особливо чоловіків.

• Гра перетворюється на головну життєву потребу.
• Забування про їжу, сон, гігієну заради гри.
• Агресія або роздратування при спробах припинити гру.
• Зміщення меж реальності (відчуття себе героєм гри).
• Ігнорування навчання або роботи.
• Відчуття порожнечі, коли немає доступу до гри.

Шопоголізм

Це постійне бажання щось купувати для емоційного полегшення, часто без реальної потреби. Частіше зустрічається у жінок, пов’язаний з емоційною нестабільністю.

• Імпульсивне бажання щось купити без реальної потреби.
• Тимчасове емоційне піднесення після покупки, яке швидко змінюється провиною.
• Захаращення простору речами, що не використовуються.
• Спроба «лікувати» нудьгу, стрес або тривогу покупками.
• Фінансові труднощі через неконтрольовані витрати.
• Приховування покупок від близьких.

Залежність від мобільного телефону (номофобія)

Проявляється страхом залишитися без смартфона або доступу до мережі. В наш час поширена практично в усіх вікових групах, особливо серед молоді.

• Постійна потреба тримати телефон у полі зору або в руці.
• Паніка при розрядженому акумуляторі чи втраті мережі.
• Безперервна перевірка сповіщень, навіть коли їх немає.
• Труднощі з концентрацією без телефону поруч.
• Відсутність інтересу до навколишнього середовища.

Залежність від перегляду порнографії

Порнозалежність – надмірне споживання порно, яке негативно впливає на реальне інтимне життя. Стає все актуальнішою через легкий онлайн-доступ.

• Щоденне або багаторазове переглядання порно, яке заважає звичайному життю.
• Втрата інтересу до реальних сексуальних або романтичних стосунків.
• Підвищення «толерантності» (потрібні дедалі сильніші стимули).
• Відчуття провини після перегляду, але нездатність припинити.
• Проблеми з концентрацією.
• Сексуальна дисфункція.

Робоголізм (залежність від роботи)

Нездатність відпочивати та постійне відчуття провини поза роботою. Часто розвивається у людей з високим рівнем тривожності або перфекціонізмом.

• Постійна потреба працювати, навіть у вихідні, свята, під час хвороби.
• Відчуття провини при відпочинку або бездіяльності.
• Ігнорування потреб родини, сну, харчування заради роботи.
• Нездатність відключитися від робочих думок у вільний час.
• Вигорання, виснаження, зниження продуктивності.

Фітнес-залежність

Потреба тренуватися щодня, іноді навіть не дивлячись на біль або хворобу. Може маскуватися під «здоровий спосіб життя», але часто супроводжується тривогою та тілесною нав’язливістю.

• Обов’язкові тренування щодня, попри втому, біль, хворобу.
• Постійний контроль ваги, зовнішності, результатів.
• Дратівливість при пропуску тренування.
• Відмова від соціального життя заради занять спортом.
• Нав’язлива потреба бути в ідеальній формі.

Залежність від їжі

Це вживання їжі для зняття стресу, нудьги чи болю, а не через фізичний голод. Часто супроводжується зайвою вагою, провиною та низькою самооцінкою.

• Споживання їжі без відчуття голоду, часто під впливом емоцій.
• Відчуття втрати контролю під час прийому їжі.
• Їжа як спосіб зняття стресу, нудьги чи тривоги.
• Почуття сорому чи провини після переїдання.
• Часте вживання шкідливої їжі в таємниці.

Залежність від телевізора чи серіалів

Неконтрольоване «запійне» переглядання контенту, що призводить до знецінення сну та зниження якості життя. Поширене з розвитком стрімінгових сервісів.

• Перегляд кількох серій поспіль без контролю.
• Знецінення сну, роботи чи навчання заради перегляду.
• «Життя» серіалами: сильне емоційне включення.
• Втрата інтересу до власних справ або хобі.
• Тривога або дратівливість при вимушеному перериванні перегляду.

Залежність від азартних ставок онлайн

Онлайн-беттінг часто починається як розвага, але швидко перетворюється на залежність із фінансовими та емоційними втратами. Особливо небезпечна через цілодобову доступність.

• Часті ставки, навіть при відсутності фінансових можливостей.
• Використання ставок як способу втекти від стресу.
• Обман близьких щодо витрат на ставки.
• Надія на «велику перемогу», незважаючи на регулярні програші.
• Відчуття ейфорії під час гри, що змінюється соромом та злістю.

Селфі-залежність

Це постійна потреба фотографувати себе та отримувати схвалення через лайки. Часто супроводжується тривожністю та нарцисичними рисами.

• Постійне фотографування себе в будь-яких ситуаціях.
• Бажання викладати фото заради схвалення інших.
• Переживання через невдалі фото, багаторазове редагування.
• Залежність від лайків та коментарів.
• Повна концентрація на зовнішності замість внутрішнього стану.

Залежність від романтичних або сексуальних стосунків

Людина не уявляє себе поза відносинами та шукає любов як джерело підтвердження власної цінності. Може призводити до токсичних зв’язків і залежної поведінки.

• Постійна потреба бути в стосунках, навіть токсичних.
• Ідеалізація партнера, втрата себе у відносинах.
• Паніка або емоційний розпад при розриві.
• Часта зміна партнерів як спроба уникнути самотності.
• Відчуття порожнечі без любовного стимулу.

Залежність від адреналіну (екстремальна поведінка)

Це нав’язливе прагнення до небезпечних чи екстремальних ситуацій заради відчуття «життя на межі». Часто зустрічається серед людей, схильних до імпульсивності та ризику.

• Постійне прагнення до небезпеки, ризику, гострих відчуттів.
• Нудьга або пригнічення без заряду адреналіну.
• Ігнорування небезпеки, застережень, навіть здорового глузду.
• Часті спонтанні та необдумані вчинки.
• Відсутність страху перед наслідками.

Поведінкова залежність – це поступова втрата контролю над власним життям, коли звичка – будь то гра, телефон, соцмережі чи онлайн-шопінг – починає керувати думками, емоціями та рішеннями. Людина може щиро вважати, що в неї все під контролем, але насправді це вже залежність. І чим раніше це усвідомити, тим більше шансів вийти з цього замкненого кола. Якщо ви впізнаєте в цих ознаках себе чи близьку людину, це сигнал до змін. 

Спеціалісти медичного центру «Maimonides» в Івано-Франківську добре знають, як підступно і тихо поведінкові залежності вкорінюються в повсякденність. Ми працюємо з тими, хто щодня обіцяє собі «менше сидіти в телефоні», «сьогодні не грати», «не витрачати гроші на дурниці», але щоразу повертається до звичних сценаріїв. Ми допомагаємо тим, хто соромиться своєї залежності, бо вона не виглядає серйозною, але забирає сили, час і внутрішню свободу.

Команда «Maimonides» – це досвідчені психіатри, психологи та психотерапевти. Ми працюємо без осуду, з глибокою повагою до кожного клієнта, незалежно від того, з чим саме він звернувся. У нас ви отримаєте не шаблонну пораду, а індивідуальний підхід та справжню підтримку. Ми проводимо консультації як у клініці в Івано-Франківську, так і онлайн – так, як вам зручно. Якщо ви читаєте це, значить, ви вже зробили перший та найважчий крок. Далі ми допоможемо. Зв’яжіться з нами просто зараз! Ви не самі! Ми поруч!

Прогноз

Прогноз при поведінкових залежностях багато в чому залежить від стадії, на якій людина усвідомила проблему, та від її готовності працювати над собою. На ранніх етапах, коли залежність ще не призвела до глибоких змін у психіці чи соціальному функціонуванні, шанси на повне подолання дуже високі. Однак без втручання поведінкова залежність має тенденцію прогресувати Вона поступово охоплює всі сфери життя, витісняючи інтереси, стосунки, кар’єру тощо. Залежна людина втрачає здатність отримувати задоволення від звичайних речей і шукає лише короткочасне полегшення у своїй звичній моделі поведінки.

Якщо своєчасно звернутися по допомогу, пройти психотерапію та підтримку спеціалістів, можлива тривала ремісія або повне відновлення життєвого балансу. Особливо позитивні результати дає поєднання психологічної підтримки з корекцією способу життя. Прогноз погіршується при наявності супутніх психічних розладів, ізоляції або відсутності підтримки з боку близьких. Але навіть у складних випадках поведінкові залежності піддаються корекції за умови системної та комплексної роботи.

Діагностика поведінкових залежностей в Маймонідес

Діагностика поведінкових залежностей не засновується на простому виявленні поганої звички. Це глибокий процес аналізу того, наскільки певна поведінка втратила здорові межі та почала домінувати над іншими сферами життя. Основна мета діагностики – відокремити звичайне захоплення від залежності, яка вже завдає шкоди особистості, соціальним зв’язкам, роботі чи психічному здоров’ю.

Перший крок – бесіда з психіатром, психологом або психотерапевтом, під час якої спеціаліст уточнює:

• коли саме з’явилася ця поведінка;
• як часто вона повторюється;
• які емоції супроводжують її;
• чи були спроби її контролювати або припинити;
• як поведінка впливає на інші сфери життя.

Важливо: для підлітків або молоді часто залучають також батьків або вчителів для отримання більш об’єктивної картини.

Для об’єктивної оцінки стану часто застосовуються стандартизовані шкали та анкети. Вони допомагають виявити ступінь вираженості симптомів:

• IAT – оцінка комп’ютерної залежності.
• PGSI – шкала гральної залежності.
• SCOFF або ORTO-15 – скринінг на харчову поведінку.
• CIUS – нав’язливе користування інтернетом.
• BSMAS – залежність від соцмереж.
• WART – оцінка ризику трудоголізму.
• EAI – ризик фітнес-залежності.

Також можуть використовуватись опитувальники на тривожність, депресію, імпульсивність (наприклад, шкала Бека або шкала BIS-11), щоб виявити супутні стани.

Іноді, особливо в дитячому чи підлітковому віці, важливо спостерігати за реальною поведінкою людини у звичних умовах. Наприклад, скільки часу вона проводить за комп’ютером, чи відволікається від їжі/сну заради певної дії, як реагує на обмеження доступу до об’єкта залежності.

Під час діагностики оцінюється також реальний вплив залежності на якість життя:

• чи втрачені соціальні зв’язки;
• чи постраждала фінансова стабільність;
• чи знижена успішність у навчанні або на роботі;
• чи з’явилися фізичні або психосоматичні наслідки (втома, безсоння, головний біль тощо).

Важливо відокремити поведінкову залежність від інших розладів, які можуть проявлятися схожим чином:

• обсесивно-компульсивний розлад (ОКР);
• депресія з уникальною поведінкою;
• розлади харчової поведінки;
• шизотипові або афективні порушення;
• нормальні етапи вікового розвитку (наприклад, тимчасове захоплення у підлітків).

Люди часто не усвідомлюють або заперечують наявність проблеми, бо «це ж не наркотики», тому якісна діагностика поведінкової залежності – це не лише про «поставити діагноз». Важливо зрозуміти глибину та причини проблеми. Це допомагає сформувати індивідуальний план допомоги, а також мотивувати людину до змін. І саме правильна діагностика – перший крок на шляху до одужання.

Лікування

Лікування таких розладів потребує глибокої терапевтичної роботи з внутрішніми причинами, які стоять за залежною поведінкою. Саме тому використовується поєднання кількох методів, адаптованих під конкретну людину.

Психотерапія

• Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) – це один із найефективніших підходів у лікуванні поведінкових залежностей. Він допомагає усвідомити автоматичні думки, які запускають залежну поведінку, сформувати нові, здорові патерни поведінки та навчитися відволікатися від тригерів.
• Діалектико-поведінкова терапія особливо корисна при вираженій емоційній нестабільності, імпульсивності або в коморбідних станах (тривога, депресія). Навчає навичкам емоційної регуляції, толерантності до стресу та усвідомленості.
• Психодинамічна терапія допомагає зрозуміти глибинні причини залежності – невирішені внутрішні конфлікти, незадоволені потреби, травматичний досвід дитинства. Робота триває довше, але дає стійкий результат.
• Сімейна або парна терапія дуже важлива, якщо поведінкова залежність впливає на стосунки. Вона допомагає відновити довіру, навчити рідних підтримувати без тиску чи звинувачень.

Психоедукація (інформаційна підтримка)

Залежна людина часто не розуміє, що саме з нею відбувається, чому вона не може просто зупинитися. Тому психоосвіта є важливою частиною лікування. Відбувається пояснення механізмів формування залежності, навчання розпізнаванню тригерів та розвиток навичок самоспостереження й саморегуляції. У деяких випадках також залучають родину до процесу, щоб вони розуміли природу залежності та не поглиблювали її випадково.

Робота з тригерами

Один із ключових моментів – навчити людину розпізнавати ситуації, думки чи емоції, які запускають залежну поведінку. Наприклад:

• нудьга → гральна активність;
• тривога → прокручування стрічки соцмереж;
• самотність → онлайн-шопінг або переїдання.

Замість старих шаблонів формуються нові способи реагування: фізична активність, творчість, соціальні взаємодії, практика усвідомленості тощо.

Медикаментозна підтримка

Хоча сама поведінкова залежність не лікується таблетками, в деяких випадках може бути виправдане призначення медикаментів. Наприклад, при наявності тривожного чи депресивного розладу, для зниження імпульсивності чи стабілізації настрою, при обсесивно-компульсивних симптомах.

Використовують:

• селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС);
• стабілізатори настрою;
• легкі транквілізатори або ноотропи (за потреби).

Усі ліки призначаються виключно лікарем-психіатром після повного обстеження.

Групова терапія та підтримка

Контакт з іншими людьми, які проходять схожий шлях, часто дає відчуття прийняття, мотивації та впевненості. Це можуть бути групи за типом «анонімних залежних», психотерапевтичні групи з веденням фахівця або онлайн-спільноти підтримки (в комбінації з очною терапією).

Онлайн-формати та гібридна допомога

Сьогодні важливо, що людина може отримати допомогу незалежно від місця проживання. Онлайн-терапія, мобільні додатки для самоаналізу, трекінги настрою або поведінки – все це може бути частиною лікувального процесу.

Успішне лікування поведінкової залежності – це процес, який вимагає часу, підтримки та системної роботи, але приносить відчуття свободи і повернення до повноцінного життя. Головне – не чекати, поки проблема доросте до катастрофи, а звертатися по допомогу вже на етапі, коли щось всередині починає турбувати. Залежність лікується, і зміни можливі.

Лікарі медичного центру «Маймонідес» в Івано-Франківську спеціалізуються на діагностиці та лікуванні поведінкових залежностей, які часто маскуються під нешкідливі звички, але насправді супроводжуються глибоким внутрішнім напруженням, тривожністю, емоційними коливаннями, безсонням та психічним виснаженням. Ми створюємо індивідуальні програми терапії, враховуючи не лише симптоматику, а й особистість людини, її життєвий контекст і мотивацію. 

У випадках стійкої, тривалої або рецидивної залежності до процесу долучається мультидисциплінарна команда: психолог, психіатр, терапевт та інші фахівці, які допомагають не лише стабілізувати психіку, а й відновити загальне функціонування людини. Для тих, хто не має змоги приїхати до клініки особисто, ми надаємо онлайн-консультації в конфіденційному та зручному форматі. Це ефективний інструмент допомоги, особливо коли вже не хочеться чекати.

Звертайтесь! Ми допоможемо вийти з кола залежності та повернути собі контроль над життям. Ви можете почати шлях до змін уже сьогодні!