Мієлодиспластичний синдром

Мієлодиспластичний синдром (МДС) – загальна назва групи захворювань клональних кровотворних стовбурових клітин, внаслідок яких в організмі виробляються змінені еритроцити, лейкоцити та тромбоцити. Відсутність здорових клітин крові, що виконують важливі функції, може призвести до збою роботи всього організму. Мієлодиспластичний синдром небезпечний тим, що з часом він може трансформуватися в гострий мієлолейкоз, тому важливо виявити хворобу на ранніх стадіях та отримати правильне лікування.

Ризик розвитку мієлодиспластичного синдрому підвищується з віком. Гематологи відзначають, що у 4 з 5 випадків патологія зустрічається у пацієнтів віком від 60 років, при цьому чоловіки хворіють трохи частіше, ніж жінки. Патологія може тривалий час протікати безсимптомно, і в подальшому стати причиною важких порушень функціонування всього організму.

Мієлодиспластичний синдром

В останні роки лікарям онкогематологам вдалось досягти суттєвих успіхів у лікуванні злоякісних захворювань системи крові, в тому числі і МДС. Особливого розвитку досягла сучасна онкогематологія в Ізраїлі. Саме тому за зразок надання медичних послуг багатопрофільний медичний центр Маймонідес обрав ізраїльську медицину як одну з найефективніших у світі. Наше гематологічне відділення працює в тісній та плідній співпраці з найкращими онкогематологічними ізраїльськими клініками. Кожен окремий випадок злоякісного захворювання системи крові ведеться спільно лікуючим лікарем, завідуючим відділення та відповідальним онкогематологом безпосередньо з Ізраїлю. Завдяки роботі такої кваліфікованої команди нам вдається досягти успіхів навіть у найскладніших випадках.

Медичний центр Маймонідес працює під патронажем благодійного фонду “КЕРЕН ОР ДЛЯ НАШОЇ ДИТИНИ”, тому наші пацієнти мають можливість отримати фінансову допомогу на лікування.

Всі наші лікарі гематологи в своїй практичній діяльності керуються сучасними клінічними рекомендаціями та світовими протоколами лікування, тому в якості надання медичних послуг можна не сумніватись. Разом з цим, підхід до кожного пацієнта індивідуальний, адже не існує двох однакових людей чи двох ідентичних захворювань. Тому при складанні схеми комплексного лікування фахівець враховує всі деталі – вік та стать, основний діагноз, стадію хвороби, особливості злоякісних клітин, наявність супутніх тяжких захворювань, побажання самого пацієнта щодо лікування. Завдяки такому персоналізованому підходу, ми практично завжди отримуємо позитивні результати лікування.

Ще однією перевагою лікування мієлодиспластичного синдрому в клініці Маймонідес є мультидисциплінарний підхід до кожного окремого клінічного випадку. Допомогу пацієнту надають не лише гематологи, але й онкологи, хіміотерапевти, променеві терапевти, хірурги, психологи, реабілітологи, інфекціоністи, гепатологи, фізичні терапевти та багато інших вузькопрофільних фахівців при необхідності. Таким чином пацієнт може отримати весь спектр необхідних медичних послуг, починаючи з діагностики та завершуючи комплексним лікуванням та відновленням після нього, в стінах одного медичного закладу. Це покращує комплаєнс та позитивно впливає на віддалені результати.

У нашому медичному центрі використовується тільки сучасна та безпечна лікувально-діагностична апаратура експертного класу. Якщо певний вузький спеціаліст або рідкісне лікувально-діагностичне обладнання відсутні, то пацієнт за згодою скеровується в дочірні заклади МЦ Меймонідес або наші ізраїльські клініки-партнери, де він гарантовано отримає весь спектр необхідних медичних послуг.

Мієлодиспластичний синдром

Причини та види мієлодиспластичного синдрому

У більшості випадків мієлодиспластичний синдром розвивається без будь-якої причини. Відомо, що певні захворювання можуть збільшувати ризик виникнення МДС. До них відносяться синдром Дауна, анемія Фанконі, нейрофіброматоз та деякі інші.

Виділяють первинний МДС (ідіопатичний) – 80-90% усіх випадків МДС, причина якого не відома, та вторинний МДС (10-20%) – виникає після попередньої хіміотерапії та негативного впливу деяких інших факторів.

Вторинний МДС має значно гірший прогноз і часто є резистентним до лікування. 10-20% випадків МДС виникають внаслідок попередньої хіміотерапії з приводу інших новоутворень. До препаратів, що мають доведену здатність викликати розвиток МДС, відносяться алкілуючі агенти (циклофосфан), інгібітори топоізомерази – протипухлинні агенти рослинного походження (топотекан, іринотекан та ін), антрацикліни (доксорубіцин) та підоксорубіцин. До МДС можуть призводити радіотерапія і тривалі контакти з токсичними матеріалами.

Потенційні фактори ризику у разі первинного МДС:

  • Контакт із певними хімічними речовинами (бензин, органічні розчинники, зокрема бензол, пестициди).
  • Вплив радіаційного випромінювання.
  • Тютюнопаління.
  • Деякі вроджені та спадкові захворювання.
  • Літній вік.

Фактори ризику у разі вторинного МДС:

  • Попередня хіміотерапія онкологічного захворювання або після ТКМ.

Трансформація мієлодиспластичного синдрому в гострий мієлоїдний лейкоз відбувається в 30 % випадків.

Різновиди мієлодиспластичних синдромів:

  1. Рефрактерна анемія.
  2. Рефрактерна анемія з кільцевими сидеробластами.
  3. Рефрактерна цитопенія з мультилінійною дисплазією.
  4. Рефрактерна цитопенія з мультилінійною дисплазією та кільцевими сидеробластами.
  5. Рефракторна анемія з надлишком бластів.
  6. Мієлодиспластичний синдром некласифікований.
  7. МДС із ізольованою делецією 5q.
  8. Хронічний мієломоноцитарний лейкоз та ювенільний мієломоноцитарний лейкоз.
  9. Хронічний нейтрофільний лейкоз.

Точне визначення типу патології дає можливість підібрати відповідну терапію та визначити прогноз.

Запишіться на безкоштовну консультацію за номером телефону

Симптоми мієлодиспластичного синдрому

Симптоми мієлодиспластичного синдрому залежать від змін в аналізі крові та особливостей перебігу захворювання. При легкій формі патологія тривалий час ніяк не проявляє себе і виявляється, як правило, випадково лише під час загального аналізу крові. При значному дефіциті тих чи інших клітин пацієнт може скаржитися на такі проблеми:

  • Анемія – в крові падає вміст гемоглобіну та еритроцитів. Супроводжується слабкістю, задишкою при мінімальному фізичному навантаженні, частими запамороченнями і непритомністю, блідістю шкіри, почащеним серцебиттям, випадінням волосся, тощо.
  • Тромбоцитопенія та геморагічний синдром. Виникають порушення згортання крові, що пов’язані з нестачею тромбоцитів; людина скаржиться на часті кровотечі з носа та ясен, синці та точкові крововиливи на шкірі, у жінок збільшується тривалість та інтенсивність менструальних кровотеч.
  • Лейкопенія та пов’язані з нею інфекційні ускладнення. Внаслідок зниження в крові лейкоцитів (найчастіше – нейтрофілів) відбувається суттєве зниження імунітету, що супроводжується підвищенням частоти та тяжкості ГРВІ, частими запаленнями слизових оболонок та шкіри, збільшенням ризику розвитку пневмоній, синуситів, сепсису та інших запальних бактеріальних захворювань.
  • Одним із класичних симптомів мієлодиспластичного синдрому є збільшення лімфатичних вузлів, печінки та селезінки.
Мієлодиспластичний синдром

Методи діагностики мієлодиспластичного синдрому

Як відомо, чим раніше встановлений діагноз злоякісного захворювання, тим кращий прогноз та результат лікування. Тому якісна та швидка діагностика – це надзвичайно важливий етап. В клініці Маймонідес використовується лише сучасне обладнання експертного класу, всі наші лікарі досконало володіють всіма методиками обстеження пацієнта з підозрою на МДС, уміють безпомилково інтерпретувати отримані дані, що допомагає їм у створенні сучасного, індивідуального та ефективного плану лікування.

Основний метод діагностики мієлодиспластичного синдрому – дослідження крові. При МДС можливе зниження як одного показника, так і їх комбінація. Діагноз ставлять лише за стійкої (щонайменше півроку) цитопенії, якщо не знайдено інших причин.

Якщо виникає підозра на мієлодиспластичний синдром, роблять трепанбіопсію та пункцію кісткового мозку. Отриманий біоматеріал відправляють на гістологічне та цитологічне дослідження.

Всі матеріали після біопсії ми надсилаємо в найкращі світові патогістологічні лабораторії (Ізраїль, Німеччина, США). Завдяки таким подвійним перевіркам ми точно впевнені в правильності діагнозу та ефективності вибраної лікувальної тактики.

Також нашим пацієнтам доступна інноваційна молекулярна діагностика матеріалу після біопсії (молекулярно-генетичні дослідження). Це обов’язкова частина сучасної діагностики онкологічних захворювань. Безпосередня причина виникнення багатьох пухлин, як відомо, – мутація в певному гені. Завдяки молекулярно-генетичній діагностиці ми можемо знайти ці мутації та підібрати найбільш ефективні схеми лікування, адже від типу змін залежить відповідь на дію тих чи інших препаратів. Прикладом такої сучасної діагностики є тест-системи для молекулярно-генетичних перевірок Foundation One та Caris Molecular Testing.

Щоб виключити інші причини цитопенії, пацієнта направляють на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження.

Цитопенія супроводжує різні захворювання. Тому важливо виключити такі причини: злоякісні новоутворення, автоімунні захворювання, хронічні інфекції, порушення гемопоезу, отруєння бензином або важкими металами, нестача міді, надлишок цинку, побічна дія ліків, тощо.

Всі необхідні діагностичні процедури можна пройти безпосередньо в клініці, не виїжджаючи за межі України.

Мієлодиспластичний синдром

Сучасне лікування мієлодиспластичного синдрому

Однією з найважливіших переваг лікування злоякісних захворювань крові в МЦ Маймонідес є застосування комплексного підходу до кожного окремого клінічного випадку. В боротьбі з хворобою лікар застосовує увесь доступний арсенал методів. Терапія завжди є комбінацією з двох, трьох, а то й більше методик. Як правило, схема лікування включає системну медикаментозну хіміотерапію в комбінації з променевою терапією та трансплантацією стовбурових гемопоетичних клітин. В деяких випадках в лікувальну програму додають певні інноваційні методики лікування (таргетні ліки, препарати імунобіологічної дії, тощо).

Не всі випадки МДС потребують інтенсивного лікування. Загалом терапію призначають тільки для пацієнтів з вираженими симптомами захворювання.

Пацієнтам з клінічними симптомами зазвичай необхідне постійне переливання крові та тромбоцитів.

Еритропоез-стимулюючі агенти (ЕСА) знижують ступінь анемії у 15–20% пацієнтів з МДС. При рефрактерній анемії з кільцевими сидеробластами лікування за допомогою еритропоез-стимулюючих засобів, а також за допомогою гранулоцитарного колонієстимулюючого фактора (ГКСФ) може призвести до збільшення відповіді на лікування до 40%. Однак, при всіх формах МДС лікування факторами росту (ЕСС + ГКСФ) не підвищує виживання та/або не знижує ризик трансформації в мієлоїдний лейкоз.

Хіміотерапія активно використовується у лікуванні хворих з МДС. Виділяють 3 основні способи лікування:

  • Високодозна хіміотерапія, що включає пересадку стовбурових клітин та поліхіміотерапію. Призначають пацієнтам, що входять до групи високого або проміжного ризику. При проведенні хіміотерапевтичного лікування застосовують епігенетичні модулятори Азацитидин та Децитабін (полегшують симптоматику, запобігають переходу в гострий мієлолейкоз), імуномодулятор Леналідомід.
  • Низькодозна хіміотерапія в комбінації із замісною та імуносупресивною терапією. Проводять при низькому та проміжному ризику трансформаціїї МДС в гострий лейкоз.
  • Симптоматичне та підтримуюче лікування. Дозволяє підвищити якість життя та збільшити його тривалість.

Трансплантація алогенних гемопоетичних стовбурових клітин є єдиним методом радикального лікування мієлодиспластичного синдрому. Проведення трансплантації алогенних гемопоетичних стовбурових клітин показано молодим та здоровішим з медичної точки зору пацієнтам. Всі інші методи спрямовані на зменшення проявів патологічних симптомів, запобігання ускладненням, поліпшення якості життя. Але через високий ризик ускладнень, включаючи можливість летального наслідку, відсутність донорів трансплантацію пропонують лише 5-10% хворих. Зазвичай пересадку стовбурових клітин рекомендують пацієнтам молодше 65 років з проміжним та високим ризиком трансформації МДС в гострий лейкоз за наявності відповідного донора.

Перед пересадкою кісткового мозку пацієнту обов’язково проводять високодозну хіміотерапію з метою знищення всіх злоякісних клітин. Особливістю такого лікування є великі дози препаратів, при яких вмирають не тільки усі злоякісні клітини, але і здорові клітини кісткового мозку. Тому в цей період (між хіміотерапією та процедурою безпосередньо підсадки і часом приживлення нового кісткового мозку) організм стає абсолютно беззахисним перед будь-якою інфекцію. Ось чому так важливо дотримуватись усіх правил протиінфекційного контролю, а щоб мінімізувати ризики інфікування пацієнта на цей період поміщають в стерильний бокс. В нашій клініці пацієнту забезпечать усі необхідні умови для швидкого відновлення після процедури.

Після лікування пацієнт проходить відновлювальний курс у реабілітаційному центрі клініки під наглядом фахівців-реабілітологів високого рівня. Це суттєво покращує прогноз та знижує віддалені побічні ефекти від терапії.

У кожному окремому випадку рішення про комбінацію тих чи інших методик лікування приймається спільно командою спеціалістів. Кожна людина та її хвороба відрізняються, тому наші лікарі, спираючись на свій досвід в лікуванні мієлодиспластичних синдромів часто виходять за рамки стандартних протоколів, змінюючи схеми лікування та дози необхідних препаратів так, щоб отримати якнайкращі результати для своїх пацієнтів.

Запишіться на заочну консультацію за номером телефону

Зміст