Проблеми з пам’яттю та увагою

Проблеми з пам’яттю та увагою – це широка група розладів, які можуть виникати як у літньому віці, так і в молодих людей. У медицині їх часто розглядають як окремий напрям неврології та нейропсихології, оскільки ці стани суттєво впливають на якість життя, здатність людини до самообслуговування та соціальної адаптації.

Що входить до цього розділу:

• Деменція – загальний термін, який описує поступове зниження когнітивних функцій (пам’яті, уваги, мислення, мовлення, орієнтації).
• Хвороба Альцгеймера – найчастіша форма деменції, що становить близько 60-70% усіх випадків.
• Судинна деменція – виникає внаслідок порушень кровообігу мозку (наприклад, після інсультів або через хронічну ішемію).
• Деменція з тільцями Леві – характеризується коливаннями уваги, галюцинаціями та руховими розладами, схожими на паркінсонізм.
• Фронтотемпоральна деменція – уражає передні та скроневі ділянки мозку, що проявляється змінами поведінки, емоцій та мовлення.
• Легкі когнітивні порушення (MCI) – проміжний стан між нормальною роботою мозку та деменцією, коли пацієнт помічає проблеми з пам’яттю та концентрацією, але ще зберігає незалежність у повсякденному житті.
• Вікові зміни пам’яті та уваги – не завжди є патологією, але потребують уважного спостереження, адже можуть бути раннім маркером розвитку хвороб.

Проблеми з пам’яттю найчастіше починаються з труднощів у запам’ятовуванні нової інформації, тоді як давні спогади зберігаються довше. Порушення уваги проявляється розсіяністю, втратою здатності концентруватися на завданні, людина легко відволікається. На ранніх етапах ці розлади можуть виглядати як «звичайна забудькуватість», але з часом вони ускладнюють повсякденне життя: від труднощів у веденні домашніх справ до повної залежності від сторонньої допомоги.

Хто хворіє частіше

• Найбільший ризик мають люди похилого віку – після 65 років частота діагностики деменції зростає в рази.
• Жінки хворіють дещо частіше, особливо на хворобу Альцгеймера. Це пояснюється як гормональними факторами, так і більшою тривалістю життя.
• Ризик підвищується у тих, хто має судинні захворювання (гіпертонія, атеросклероз, цукровий діабет), а також у людей із низькою розумовою та соціальною активністю впродовж життя.

Статистика в Україні та світі

За оцінками ВООЗ, у світі сьогодні живе понад 55 мільйонів людей із деменцією, і щороку додається близько 10 мільйонів нових випадків. Хвороба Альцгеймера є найпоширенішою причиною, вона зустрічається у приблизно кожного 10-го літнього пацієнта. В Україні точна статистика відрізняється залежно від джерел, але експерти вказують на понад 200 тисяч людей із деменцією, з яких близько 70% мають хворобу Альцгеймера. 

Через старіння населення до 2050 року кількість випадків може подвоїтися, що стане серйозним викликом для системи охорони здоров’я. Легкі когнітивні порушення зустрічаються у 15-20% людей старших за 60 років, і частина з них переходить у деменцію протягом наступних 5-10 років. Таким чином, проблеми з пам’яттю та увагою – це не лише питання старості чи звичайної забудькуватості. Це складні неврологічні розлади, які мають різні форми, особливості та поширеність. Вони торкаються не лише самої людини, а й усієї її родини, оскільки потребують особливого догляду та соціальної підтримки.

Чому виникають проблеми з увагою та пам’яттю?

З погляду неврологів, причини порушень пам’яті та уваги найточніше пояснюються біопсихосоціальною моделлю: біологічні механізми закладають вразливість мозку, психологічні чинники посилюють або послаблюють цю вразливість, а соціальне середовище або захищає, або, навпаки, прискорює погіршення.

Біологічні причини

• Генетична схильність. Варіанти генів (зокрема APOE ε4), рідкісні мутації APP, PSEN1/2 (для сімейних форм Альцгеймера), MAPT, GRN, C9orf72 (для фронтотемпоральних форм) підвищують ризик раннього чи більш інтенсивного ураження нейронів.
• Протеїнопатії. Накопичення патологічних білків (амілоїд-β, тау, α-синуклеїн, TDP-43) порушує роботу синапсів і викликає загибель нейронів; тип білка визначає клінічний фенотип захворювання.
• Судинні порушення (артеріальна гіпертензія, атеросклероз, цукровий діабет, дисліпідемія, фібриляція передсердь, мікроінфаркти мозку).
• Мітохондріальна дисфункція та оксидативний стрес. Зниження енергозабезпечення нейронів і накопичення вільних радикалів ушкоджують синапси, насамперед у гіпокампі – центрі пам’яті.
• Дефіцит нейромедіаторів і синаптична дисфункція. Виснаження холінергічної, дофамінергічної, норадренергічної систем погіршує кодування нової інформації, увагу та «виконавчі» функції.
• Порушення сну (обструктивне апное сну, хронічний дефіцит повільного сну, розлад циркадних ритмів).
• Черепно-мозкова травма (одинична або повторна).
• Ендокринні та метаболічні порушення (гіпо-/гіпертиреоз, інсулінорезистентність, дефіцит вітаміну B12/фолатів/вітаміну D, печінкова чи ниркова недостатність).
• Інфекційні та імунні механізми. Наслідки нейроінфекцій (ВІЛ-асоційована когнітивна дисфункція, сифіліс, хвороба Лайма), постінфекційні запальні стани, аутоімунні енцефаліти.
• Токсичні впливи. Хронічне зловживання алкоголем, контакт з органічними розчинниками, важкими металами, пестицидами ушкоджують нейрони та судини.
• Вікові зміни мозку.

Психологічні причини

Довготривалий стрес і тривога підтримують хронічно підвищений рівень кортизолу, що робить гіпокамп більш вразливим. Депресія знижує швидкість обробки інформації та виконавчі функції, інколи імітує «псевдодеменцію». Неефективні стилі копінгу (уникання, катастрофізація, перфекціонізм) витрачають увагу на контроль і самокритику замість задачі. Порушення сну на психологічному ґрунті (безсоння очікування, «нічні перегони думок») підривають консолідацію пам’яті.

Інформаційне перевантаження, постійна багатозадачність і «кліпове» споживання контенту фрагментують увагу та скорочують інтервали стійкої концентрації. Травматичний досвід і ПТСР відбирають ресурси робочої пам’яті через нав’язливі спогади та гіперпильність. Низька когнітивна активність упродовж життя зменшує «когнітивний резерв» – запас, який дозволяє мозку довше компенсувати хворобу.

Соціальні причини

Освітній рівень і якість навчання визначають стартовий обсяг когнітивного резерву, тоді як монотонна праця без інтелектуальних викликів поступово його виснажує. Самотність, соціальна ізоляція, втрата близьких і дефіцит повсякденного спілкування позбавляють мозок «соціальних тренувань», що особливо важливо в літньому віці. Економічні умови – бідність, харчова нестабільність, відсутність можливостей для активного дозвілля – підвищують частку факторів ризику (погане харчування, гіподинамія, куріння). 

Нерегулярна робота з нічними змінами руйнує циркадні ритми, погіршуючи увагу та пам’ять у довгій перспективі. Доступ до медицини та рівень медичної грамотності впливають на своєчасність виявлення гіпертензії, діабету, порушень слуху/зору – ключових модифікованих ризиків. Шкідливі екологічні умови (високий рівень шуму, забруднення повітря) асоціюються з гіршими когнітивними показниками. В умовах війни додаються специфічні тригери: вимушене переміщення, травми, вибухова хвиля, хронічний стрес і порушення сну. Все це створює сильний соціальний тиск на вже вразливі біологічні системи.

Важливо: жоден із наведених чинників не «прирікає» людину сам по собі. Ризик формується їх поєднанням і взаємодією протягом життя: біологічна схильність проявляється швидше там, де є психоемоційне і соціальне перевантаження, і навпаки – сильний когнітивний резерв і підтримувальне середовище здатні довго компенсувати ранні зміни в мозку.

Симптоми

Проблеми з пам’яттю та увагою можуть мати дуже різні прояви: від легкої забудькуватості до глибоких когнітивних розладів, що позбавляють людину можливості вести самостійне життя. Важливо розуміти, що ці симптоми розгортаються поступово, але кожен етап має свої характерні ознаки.

Основні прояви з боку пам’яті:

• Труднощі із запам’ятовуванням нової інформації. Людина не пам’ятає нещодавно почуті імена, дати, події чи домовленості.
• Повторювані питання. Пацієнт може кілька разів поспіль перепитувати те саме, не усвідомлюючи, що вже отримував відповідь.
• Забування важливих подій.
• Проблеми з просторовою пам’яттю. Людина губиться на знайомих вулицях, не пам’ятає дорогу додому, помиляється у власному районі.
• Втрата предметів. Часто шукає ключі, телефон, документи, кладе речі в невластиві місця.
• Погіршення «автобіографічної пам’яті». З часом страждають навіть давні спогади, які раніше здавалися непорушними.

Саме тому часто родичі описують ситуацію як «втрата пам’яті в старості», хоча насправді йдеться про складний неврологічний процес, а не лише про вікову забудькуватість.

Симптоми порушення уваги:

• Розсіяність. 
• Зниження швидкості мислення. Виконання простих завдань вимагає більше часу та зусиль.
• Втрата здатності до багатозадачності. Те, що раніше виконувалося паралельно (наприклад, готування їжі й розмова), тепер стає складним або неможливим.
• Помилки в побутових і робочих діях.
• Труднощі з концентрацією під час читання чи перегляду фільмів.

Емоційно-поведінкові ознаки:

• Роздратованість і тривожність.
• Порушення ініціативності. Людина стає пасивнішою, уникає складних завдань, які вимагають концентрації.
• Зміни у спілкуванні. Втрата слів, уривчастість мовлення, повторення тих самих фраз.
• Невпевненість у собі.

Спочатку родина може не помічати серйозних проблем. Їм здається, що це звичайна забудькуватість. Але поступово людина перестає справлятися з побутовими обов’язками: плутає рецепти, забуває оплатити рахунки, губиться на ринку чи в магазині. У тяжких випадках виникає повна залежність від догляду. Саме така прогресуюча втрата пам’яті в старості стає характерною ознакою деменції.

У медичному центрі «Maimonides» в Івано-Франківську ми допомагаємо пацієнтам поступово відновлювати роботу пам’яті та уваги, зменшувати щоденний дискомфорт і знову відчувати впевненість у собі. Наші лікарі-неврологи розуміють, наскільки серйозно впливають когнітивні розлади на якість життя, і застосовують сучасні підходи для їхньої корекції: від індивідуальних програм тренування пам’яті й концентрації до інноваційних немедикаментозних методик.

Ми працюємо як під час особистих консультацій, так і онлайн. Це особливо важливо, якщо вам важко відвідувати клініку або ви потребуєте регулярної підтримки вдома. На консультації лікар детально оцінює стан, визначає рівень вираженості проблем та складає персоналізовану програму відновлення. Чим раніше ви звернетеся, тим більше шансів зберегти самостійність, сповільнити прогресування порушень і уникнути ускладнень.

Не відкладайте турботу про свій мозок – зробіть перший крок до покращення пам’яті та уваги вже сьогодні. Запишіться на консультацію до невролога та отримайте професійну підтримку на шляху до відновлення ясності мислення і якості життя!

Основні діагнози

• Хвороба Альцгеймера
  • Нейродегенеративне захворювання, при якому в мозку накопичуються патологічні білки (амілоїд та тау), що руйнують нейрони та синапси.
  • Характеристика: розвивається повільно, поступово знижуючи пам’ять, увагу та інтелектуальні можливості.
  • Симптоми: труднощі із запам’ятовуванням нової інформації, повторювані питання, дезорієнтація в часі та просторі, зміни в поведінці й мовленні.
  • Тривалість та перебіг: прогресує роками – від легких когнітивних змін до повної втрати самостійності.
  • Тип допомоги: когнітивна реабілітація, підтримувальна терапія, психологічна допомога для пацієнта та родини.
• Судинна деменція
  • Це когнітивні розлади, спричинені порушенням кровопостачання мозку внаслідок інсультів або хронічної ішемії.
  • Характеристика: часто має «ступінчастий» перебіг, коли після кожного інсульту стан пацієнта погіршується.
  • Симптоми: зниження пам’яті, сповільнене мислення, труднощі з концентрацією, зміни настрою, порушення ходи.
  • Тривалість та перебіг: може прогресувати як поступово, так і різкими етапами погіршення.
  • Тип допомоги: контроль судинних факторів ризику (тиск, цукор, холестерин), когнітивна та фізична реабілітація.
• Легкі когнітивні порушення
  • Це проміжний стан між віковою забудькуватістю та деменцією, коли пацієнт уже помічає зниження пам’яті та уваги, але ще зберігає незалежність.
  • Характеристика: найбільше страждає короткочасна пам’ять; здатність до самообслуговування не порушена.
  • Симптоми: забування імен, дат, деталей розмов, складність з концентрацією на завданні.
  • Тривалість та перебіг: у частини людей прогресує до деменції протягом 5-10 років, але іноді залишається стабільним.
  • Тип допомоги: когнітивні тренінги, контроль факторів ризику, регулярне спостереження невролога.
• Деменція з тільцями Леві
  • Нейродегенеративне захворювання, пов’язане з відкладенням аномального білка α-синуклеїну в нейронах.
  • Характеристика: поєднує симптоми деменції та паркінсонізму.
  • Симптоми: коливання уваги, виражені зорові галюцинації, уповільненість рухів, тремор, порушення сну.
  • Тривалість та перебіг: поступово прогресує протягом кількох років, з періодами відносної стабільності.
  • Тип допомоги: когнітивна та рухова терапія, підбір медикаментів для контролю симптомів, підтримка сім’ї.
• Фронтотемпоральна деменція
  • Група захворювань, що уражають передні та скроневі ділянки мозку, відповідальні за поведінку та мову.
  • Характеристика: зазвичай починається у більш молодому віці (40-65 років).
  • Симптоми: зміни характеру (байдужість, імпульсивність, агресивність), втрата емпатії, порушення мовлення, зниження концентрації.
  • Тривалість та перебіг: прогресує швидше, ніж хвороба Альцгеймера, призводячи до значної інвалідизації.
  • Тип допомоги: підтримка поведінкових симптомів, логопедична та психологічна корекція, допомога родині.

Діагностика проблем з пам’яттю та увагою в Маймонідес

Коли пацієнт звертається зі скаргами на забудькуватість, втрату концентрації чи труднощі з мисленням, завдання невролога полягає не просто у констатації факту «погіршення пам’яті», а у визначенні причини, форми та ступеню вираженості порушень. Це важливо, щоб відрізнити природні вікові зміни від початкових стадій деменції чи інших неврологічних розладів.

Первинна консультація та клінічне обстеження:

• Збір анамнезу. Лікар розпитує пацієнта та його близьких про скарги, час появи симптомів, сімейну історію хвороб, спосіб життя, наявність травм чи хронічних захворювань.
• Неврологічний огляд. Перевірка координації, м’язового тонусу, рефлексів, мови, зору, слуху, щоб виключити інші ураження нервової системи.
• Оцінка когнітивних функцій у бесіді. Лікар просить відтворити слова чи числа, назвати дату, описати події, виконати прості логічні завдання.

Невролог часто використовує стандартизовані шкали, які дозволяють кількісно оцінити стан пам’яті та уваги:

• MMSE (Mini-Mental State Examination) – коротка шкала для оцінки орієнтації, пам’яті, мови й мислення.
• MoCA (Montreal Cognitive Assessment) – більш чутливий тест, який виявляє навіть легкі когнітивні порушення.
• Тест малювання годинника – перевіряє просторову орієнтацію та увагу.
• Нейропсихологічні батареї (тести на запам’ятовування списків слів, повторення цифр, відтворення історій, завдання на концентрацію та зміну уваги).

Щоб уточнити причину проблем з пам’яттю та увагою, невролог може призначити сучасні методи візуалізації мозку: МРТ, КТ, функціональну МРТ, ПЕТ чи SPECT. Для виключення метаболічних чи ендокринних причин: аналізи на рівень глюкози, холестерину, вітаміну B12, фолієвої кислоти, вітаміну D, дослідження функції щитоподібної залози. У деяких випадках – аналіз ліквору (спинномозкової рідини) для визначення специфічних біомаркерів (β-амілоїд, тау-білки).

Також при проблемах з пам’яттю та увагою проводиться оцінка супутніх станів:

• Скринінг депресії та тривожних розладів, адже вони можуть імітувати або поглиблювати проблеми з пам’яттю.
• Дослідження сну, особливо якщо є підозра на апное чи інші порушення, які негативно впливають на увагу.
• Перевірка слуху та зору, оскільки сенсорні дефіцити можуть створювати хибне враження про зниження пам’яті.

Зазвичай спеціалісти рекомендують проходити повторні обстеження кожні 6-12 місяців, аби відстежити динаміку розвитку симптомів та при необхідності провести корекцію плану лікування.

Лікування

Лікування порушень пам’яті та уваги у неврології завжди комплексне. Воно спрямоване не лише на зменшення симптомів, а й на вплив на первинну причину когнітивних розладів. Вибір методів залежить від віку пацієнта, характеру та тяжкості симптомів, наявності супутніх хвороб.

Невролог може призначати різні групи препаратів залежно від походження проблем:

• Ноотропи та нейропротектори – покращують метаболізм нейронів, стимулюють утворення нових нейронних зв’язків, підвищують концентрацію.
• Препарати для лікування деменцій – сповільнюють прогресування хвороби Альцгеймера та інших нейродегенеративних процесів.
• Судинні засоби (антиагреганти, препарати для покращення мікроциркуляції) – використовуються при судинних порушеннях мозку.
• Антидепресанти та анксіолітики – у випадках, коли зниження пам’яті та уваги пов’язане з депресією чи тривожними розладами.
• Вітаміни групи В, вітамін D, мікроелементи – для корекції дефіцитів, що впливають на когнітивні функції.

Когнітивна реабілітація:

• Тренування пам’яті та уваги (спеціальні вправи, головоломки, логічні завдання, комп’ютерні програми).
• Психологічні методики – когнітивно-поведінкова терапія для формування ефективних стратегій компенсації дефіцитів.
• Групова терапія або когнітивні клуби – пацієнти навчаються методам запам’ятовування, тренують соціальну взаємодію, що саме по собі стимулює мозок.

Також важливою є фізична активність. Регулярні аеробні вправи (ходьба, плавання, йога) покращують кровообіг у мозку. Лікувальна фізкультура буде доречною для пацієнтів після інсульту чи травм мозку. Також ефективними вважаються рухові практики з елементами координації (танці, тай-чи), що одночасно тренують і тіло, і когнітивні функції.

Корекція способу життя:

• Раціон харчування (середземноморська дієта, багата омега-3 кислотами, антиоксидантами та клітковини).
• Якісний сон (лікування безсоння чи апное, формування гігієни сну).
• Відмова від шкідливих звичок, оскільки вони прискорюють дегенеративні зміни мозку.
• Режим навантажень (чергування розумової праці з відпочинком, зменшення стресових факторів).

Інноваційні методи:

• Транскраніальна магнітна стимуляція (ТМС) – безболісний метод, який за допомогою магнітних імпульсів активує ділянки мозку, відповідальні за пам’ять і увагу.
• Транскраніальна стимуляція постійним струмом (tDCS) – модулює активність нейронних мереж, застосовується при легких когнітивних розладах.
• Нейрофідбек-терапія – тренування мозкової активності через комп’ютерні програми, що допомагає підвищити концентрацію.
• Експериментальні методи – досліджуються нові біологічні препарати, стовбурові клітини, генно-терапевтичні технології.

Людям із проблемами пам’яті та уваги дуже важлива допомога близьких. Невролог радить родині, як правильно підтримувати пацієнта: нагадувати про важливі справи, допомагати з організацією дня, створювати спокійну атмосферу. У побуті можна використовувати щоденники, календарі, органайзери чи спеціальні нагадувальні пристрої. Це полегшує орієнтацію та зменшує ризик забути про ліки чи зустрічі. Важливо також залишатися активними у соціальному житті, спілкуватися з друзями, брати участь у гуртках чи заходах. Такі заняття стимулюють мозкову діяльність і зменшують відчуття ізоляції.

У медичному центрі «Маймонідес» в Івано-Франківську пацієнти отримують комплексну допомогу при когнітивних розладах, що проявляються зниженням пам’яті, труднощами з концентрацією та увагою, а також іншими порушеннями вищих психічних функцій. Наші досвідчені неврологи працюють у команді, використовуючи міждисциплінарний підхід: від детальної діагностики та оцінки стану при деменції, хворобі Альцгеймера чи вікових когнітивних змінах до розробки індивідуальної програми терапії та тривалого супроводу пацієнта на всіх етапах відновлення. Для зручності доступні також онлайн-консультації у безпечному форматі.

На сайті клініки ви знайдете детальні матеріали про проблеми з пам’яттю та увагою – від легких порушень, які часто називають «віковими забудькуватостями», до серйозних станів, що значно впливають на самостійність людини. Ми пояснюємо, як саме змінюються когнітивні функції, які прояви вимагають негайного звернення до лікаря та даємо практичні поради для щоденного життя пацієнтів і їхніх близьких.

Якщо ви або ваші рідні стикаєтеся з порушеннями пам’яті чи уваги, не відкладайте консультацію. Чим раніше розпочнеться професійна допомога, тим більше шансів зберегти когнітивні здібності, адаптуватися до змін і підтримати якість життя. Зробіть перший крок вже сьогодні – запишіться на прийом до наших неврологів!