Запаморочення (головокружіння) та порушення рівноваги – це одні з найпоширеніших неврологічних скарг, з якими пацієнти звертаються до лікаря. Не дивлячись на те, що ці стани нерідко плутають між собою, вони мають різну природу. Запаморочення – це суб’єктивне відчуття нестійкості, обертання навколишніх предметів або власного тіла, зміни положення у просторі, яке не відповідає реальним рухам. Воно може бути легким, як наче «пливе голова», або вираженим – із відчуттям, що «все крутиться».
Порушення рівноваги – це об’єктивна проблема з утриманням стабільного положення тіла у просторі. Людина може хитатися при ходьбі чи стоянні, втрачати координацію рухів, мимоволі робити додаткові кроки, щоб утриматися на ногах. Хоча ці два явища часто супроводжують одне одного, запаморочення більше пов’язане з суб’єктивними відчуттями, а порушення рівноваги – з реальною втратою контролю над положенням тіла.
Особливості:
- Запаморочення може тривати від кількох секунд до кількох днів і супроводжуватись нудотою, шумом у вухах, порушенням зору чи головним болем.
- Порушення рівноваги можуть проявлятися у спокої або під час руху, особливо на нерівній поверхні, у темряві чи при різкому зміненні положення тіла.
- Інтенсивність симптомів залежить від причини, загального стану організму та віку пацієнта.
Хто хворіє частіше
- Літні люди – через вікове зниження функцій вестибулярного апарату, зору та м’язово-суглобового відчуття.
- Жінки – статистично частіше скаржаться на головокружіння, особливо у періоди гормональних змін (вагітність, менопауза).
- Люди з хронічними хворобами – серцево-судинними, неврологічними, ендокринними.
- Особи, що працюють у стресових або шкідливих умовах – через перевтому, інтоксикації, постійний вплив шуму чи вібрації.
Статистика
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, від 20% до 30% дорослого населення хоча б раз у житті переживали епізод вираженого запаморочення або втрати рівноваги. Після 65 років цей показник зростає до 40-50%. За даними вітчизняних епідеміологічних досліджень, близько 25% українців хоча б раз на рік стикаються з запамороченням голови, а серед людей старших за 60 років ця частка сягає понад 50%. У структурі причин звернень до невролога скарги на запаморочення та нестійкість становлять близько 10-12%.
Причини головокружіння та порушення рівноваги
Біопсихосоціальна модель, яку використовують у сучасній медицині, дозволяє розглядати проблему не лише з точки зору фізіології, а й враховувати психологічні та соціальні фактори.
Біологічні причини запаморочення в голові та порушення рівноваги включають усі органічні зміни, що безпосередньо впливають на роботу вестибулярної системи, головного мозку та сенсорних органів.
- Патологія внутрішнього вуха та вестибулярного апарату
- Доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення (ДППЗ)
- Хвороба Меньєра
- Лабіринтит, вестибулярний неврит
- Отосклероз, перилімфатичні фістули
- Судинні порушення
- Хронічна ішемія мозку, транзиторні ішемічні атаки
- Атеросклероз судин головного мозку
- Ортостатична гіпотензія
- Неврологічні захворювання
- Розсіяний склероз
- Пухлини мозочка або стовбура мозку
- Наслідки черепно-мозкових травм
- Порушення зору та слуху
- Катаракта, глаукома, макулодистрофія
- Двобічна приглухуватість, асиметрична втрата слуху
- Соматичні захворювання
- Анемія, гіпоглікемія
- Дегідратація, порушення електролітного балансу
- Ендокринні хвороби (гіпотиреоз, цукровий діабет)
Психологічні фактори впливають на сприйняття та інтенсивність симптомів, а в деяких випадках можуть бути головною причиною. До найпоширеніших причин того, що людина буде скаржитися, що в неї паморочиться в голові, відносяться тривожні розлади та панічні атаки, депресивні стани, постстресові реакції та психосоматичні механізми.
Соціальні фактори формують спосіб життя та рівень ризику виникнення проблем з рівновагою. До них належать професійні ризики (робота у шумному або вібраційному середовищі, професії, що потребують тривалого стояння або роботи на висоті), недосипання, нерегулярне харчування, зловживання кофеїном або алкоголем, малорухливий спосіб життя. Також важливе значення мають хронічний стрес через фінансові труднощі або нестабільні умови, життя в умовах підвищеного шуму, забруднення повітря або перепадів атмосферного тиску (наприклад, у гірських регіонах), обмежений доступ до своєчасної медичної допомоги.
Запаморочення та порушення координації рухів рідко мають одну-єдину причину. Найчастіше це результат поєднання декількох факторів: наприклад, у літньої людини з атеросклерозом і катарактою симптоми можуть погіршуватися на фоні тривожного розладу та соціальної ізоляції.
Різновиди
Підтипи запаморочення
У клінічній практиці виділяють кілька основних форм, які важливо розрізняти, адже від цього залежить подальший підхід до діагностики та лікування.
Системне (вестибулярне) запаморочення
- Відчуття чіткого обертання навколишніх предметів або власного тіла.
- Часто супроводжується нудотою, блюванням, холодним потом, шумом у вухах.
- Пацієнти описують його як «карусель у голові» або «земля йде з-під ніг».
- Характерне для уражень внутрішнього вуха або вестибулярного нерва.
Несистемне (невизначене) запаморочення
- Немає відчуття крутіння, але є нестійкість, потемніння в очах.
- Може виникати при різкому вставанні (ортостатична гіпотензія), хронічній анемії, перевтомі.
Психогенне запаморочення
- Пов’язане з тривожними та панічними розладами.
- Пацієнти описують його як «голова ніби в тумані».
- Часто супроводжується прискореним серцебиттям та відчуттям страху.
Пресинкопальний стан
- Переднепритомний стан, коли виникає слабкість, потемніння в очах, шум у вухах.
- Часто є сигналом недостатнього кровопостачання мозку.
Підтипи порушень рівноваги
Вестибулярна атаксія
- Нестійкість у будь-якому положенні, посилення хитання у темряві.
- Пацієнти часто змушені широко розставляти ноги для компенсації.
Мозочкова атаксія
- Характеризується «п’яною» ходою з розгойдуванням у різні боки.
- Може супроводжуватися тремором рук, порушенням чіткості мови.
Сенсорна атаксія
- Виникає через порушення глибокої чутливості (при полінейропатіях, ураженні спинного мозку).
- Пацієнт краще ходить із відкритими очима, але різко втрачає стійкість у темряві.
Функціональні (психогенні) порушення рівноваги
- Нестійкість без органічної причини, часто пов’язана з тривожними розладами або хронічним стресом.
- Хода та рухи можуть бути демонстративно нестійкими, але пацієнт рідко падає.
Молоді люди частіше мають несистемне або психогенне запаморочення, пов’язане з перевтомою, стресом або ортостатичними реакціями. Середній вік – часті випадки вестибулярних нападів, у тому числі доброякісного пароксизмального позиційного запаморочення. Літні люди – домінує поєднання вестибулярної та сенсорної атаксії на фоні вікових змін і хронічних хвороб, що значно підвищує ризик падінь і травм.
Симптоми
Запаморочення та порушення рівноваги можуть проявлятися дуже по-різному, і саме детальний опис симптомів допомагає лікарю зрозуміти їхню природу та відрізнити одну патологію від іншої.
Запаморочення
Це в першу чергу суб’єктивне відчуття, яке пацієнт описує своїми словами. Часто люди кажуть: «крутиться голова і тошнить», і це типовий опис системного вестибулярного запаморочення, коли виникає чітке відчуття обертання навколишніх предметів або власного тіла. При цьому можуть додаватися холодний піт, блідість, прискорене серцебиття.
В інших випадках пацієнти скаржаться на «запаморочення в голові і потемніння в очах». Це більше характерно для несистемного запаморочення, пов’язаного з порушенням кровопостачання мозку або різкими змінами артеріального тиску. Людина при цьому відчуває слабкість у ногах, шум у вухах, може з’явитися відчуття, що вона зараз знепритомніє.
Запаморочення нерідко супроводжується нудотою, а при виражених нападах навіть блюванням. Деякі пацієнти помічають, що симптоми посилюються при зміні положення голови, різкому вставанні чи нахилі. Інші говорять про відчуття «легкості» або «порожнечі» у голові, ніби мозок не встигає підлаштуватися до рухів тіла.
Порушення рівноваги
Це вже об’єктивний прояв, який можна побачити збоку. Людина може хитатися під час ходьби, відчувати, що «пливе» підлога під ногами, або робити додаткові кроки, щоб не впасти. Часто хворі скаржаться на нестійкість при русі у темряві або на нерівній поверхні. Деякі кажуть, що їм доводиться широко розставляти ноги, щоб утримати рівновагу. При мозочкових ураженнях хода стає «п’яною», з розгойдуванням у різні боки.
При сенсорній атаксії нестійкість значно зростає із закритими очима: пацієнт буквально втрачає контроль над положенням тіла. Вестибулярні розлади можуть супроводжуватися додатковими симптомами: шумом у вухах, зниженням слуху, тиском або закладеністю у вусі.
Поєднання симптомів
Досить часто запаморочення та порушення рівноваги виникають одночасно. Наприклад, пацієнт може описувати напад так: спочатку крутиться голова і тошнить, далі з’являється відчуття, що ноги не слухаються, а тіло «відхиляє» вбік. Інший сценарій: коли запаморочення в голові і потемніння в очах супроводжуються миттєвою втратою стійкості, і людині доводиться хапатися за опору, щоб не впасти. Такі комбінації особливо небезпечні у літніх людей, адже вони значно підвищують ризик травм через падіння.
Лікарі медичного центру «Maimonides» в Івано-Франківську спеціалізуються на діагностиці та лікуванні порушення координації тіла й запаморочення. Пацієнти можуть отримати повний спектр допомоги як при поодиноких епізодах, так і у випадку стійких та хронічних станів. Прийом проводять досвідчені спеціалісти, які глибоко розуміють механізми виникнення цих симптомів та володіють сучасними підходами до їх корекції.
Ми працюємо як під час особистих прийомів, так і онлайн, що особливо зручно для людей із частими нападами або тих, хто мешкає далеко від великих медичних центрів та цінує конфіденційність. Наш підхід базується на міжнародних клінічних протоколах та детальному аналізі кожного конкретного випадку. Чим раніше ви звернетеся по допомогу, тим більше шансів зменшити інтенсивність та частоту запаморочення, знизити ризик падінь і суттєво покращити
Діагностика запаморочення та порушення рівноваги в Маймонідес
Сучасна діагностика запаморочення та порушень рівноваги спрямована на те, щоб максимально точно визначити причину симптомів і відрізнити небезпечні стани від відносно безпечних. Адже пацієнти нерідко звертаються зі словами: «крутиться голова: що робити» або «запаморочення: що робити», і для лікаря важливо не лише полегшити стан, а й з’ясувати, чому це виникло.
Лікар починає з ретельної бесіди, під час якої уточнює:
- Коли вперше з’явилися симптоми.
- Чи є супутні прояви (нудота, блювання, втрата слуху, потемніння в очах).
- За яких умов починається напад (зміна положення тіла, стрес, темрява).
- Чи є хронічні захворювання серця, судин, нервової системи.
Цей етап допомагає зрозуміти, що таке запаморочення у конкретного пацієнта – чи це вестибулярний, чи інший тип розладу. Далі проводиться неврологічний та отоневрологічний огляд:
- Оцінка координації рухів (тести Ромберга, Унтербергера, пальце-носовий тест).
- Перевірка ходи, м’язового тонусу, чутливості.
- Огляд вух, носа, горла для виключення отологічних причин.
- Проведення позиційних проб (наприклад, проба Дікса-Холлпайка) для діагностики доброякісного пароксизмального позиційного запаморочення.
Вестибулярне тестування дає змогу об’єктивно оцінити роботу вестибулярного апарату:
- Відеоністагмографія (ВНГ) – запис рухів очей, які відображають роботу вестибулярної системи.
- Відеоімпульсний тест (vHIT) – оцінка рефлексів між очима та вестибулярним апаратом.
- Калорична проба – реакція вестибулярного аналізатора на стимуляцію теплим або холодним повітрям/водою
- Постурографія – визначення стійкості тіла у різних умовах.
Якщо є підозра на центральне походження симптомів, лікар може призначити проведення МРТ головного мозку, МР-ангіографію або доплерографію судин, КТ. Запаморочення нерідко поєднується зі зниженням слуху або шумом у вухах, тому проводять аудіометрію, імпедансометрію, оцінку слухових викликаних потенціалів. Також призначаються лабораторні дослідження: визначають рівень гемоглобіну, глюкози, електролітів, гормонів щитоподібної залози, щоб виключити метаболічні причини.
Сучасна медицина має всі інструменти, щоб точно з’ясувати, звідки виникає запаморочення: чи причини у внутрішньому вусі, нервовій системі, серцево-судинній сфері чи навіть у психологічному стані пацієнта. Чим швидше пацієнт звернеться, тим швидше можна буде підібрати індивідуальну комплексну програму лікування порушення вестибулярного апарату чи інших причин, які викликали неврологічну симптоматику. А своєчасна та правильна надана перша допомога дозволяє уникнути ускладнень і зменшити ризик падінь.
Що робити при запамороченні: перша допомога
1. Зупиніться і забезпечте безпеку
- Якщо крутиться голова або з’являється відчуття, що «пливе підлога», негайно припиніть рух і знайдіть опору (стілець, стіну).
- Сядьте або ляжте, щоб уникнути падіння.
- При можливості попросіть когось залишитися поруч.
2. Прийміть зручне положення
- Найкраще – лягти на спину, піднявши ноги на 20-30 см (покращує кровопостачання мозку).
- Уникати різких рухів голови та шиї.
- Якщо симптоми посилюються в певному положенні голови, зафіксуйте її у більш комфортному напрямку.
3. Забезпечте доступ свіжого повітря
- Розстібніть тісний одяг, відкрийте вікно або вийдіть на відкрите повітря.
- При відчутті нудоти поверніться на бік, щоб уникнути аспірації блювотних мас.
4. Контролюйте дихання
- Якщо запаморочення супроводжується тривогою, зробіть кілька повільних глибоких вдихів і видихів. Це допоможе зменшити гіпервентиляцію, яка може погіршувати симптоми.
5. Перевірте додаткові симптоми
Негайно викликайте швидку допомогу (103), якщо з’явилися:
- Різка слабкість у кінцівках.
- Порушення мови.
- Двоїння в очах або різке погіршення зору.
- Втрата свідомості.
- Сильний головний біль, якого раніше не було. («Головний біль» https://maimmc.com/dorosle-viddilennya/nevrolohiia/golovnij-bil/)
Ці ознаки можуть свідчити про розвиток небезпечного стану.
6. Пийте воду
- Дегідратація – часта причина легкого запаморочення, особливо влітку.
- Малими ковтками випийте склянку води або несолодкого чаю.
7. Уникайте стимуляторів
- До з’ясування причини не вживайте кофеїн, алкоголь, енергетичні напої. Вони можуть погіршити стан.
8. Після покращення
- Повільно підніміться, спочатку сядьте, а потім встаньте, спираючись на опору.
- Запишіть, за яких обставин з’явилося запаморочення (час, положення тіла, супутні симптоми). Ця інформація допоможе лікарю.
Такий алгоритм першої допомоги при запамороченні є універсальним і підходить більшості пацієнтів, але після епізоду слід обов’язково пройти обстеження, щоб знайти причину і запобігти повторенню нападів.
Лікування
Сучасне лікування запаморочення та порушення рівноваги ґрунтується на комплексному підході, який враховує причину симптомів, супутні захворювання та загальний стан пацієнта. Лікарі більше не обмежуються лише симптоматичними таблетками: акцент робиться на усуненні джерела проблеми, відновленні роботи вестибулярного апарату та профілактиці рецидивів.
Медикаменти
Якщо епізоди запаморочення пов’язані з гострими вестибулярними розладами, лікар може призначити препарати, що зменшують гіперактивність вестибулярної системи (вестибулолітики) або покращують мікроциркуляцію у внутрішньому вусі та мозку. У випадках, коли є нудота чи блювання, застосовуються протиблювотні засоби. При запальних процесах у середньому або внутрішньому вусі додають протизапальні та, за необхідності, антибактеріальні препарати. Якщо запаморочення викликане порушенням артеріального тиску або серцевою патологією – корекція проводиться відповідно до цих станів.
Вестибулярна реабілітація
Одним із ключових сучасних напрямів є вестибулярна гімнастика – спеціальний комплекс вправ, який тренує мозок компенсувати дефіцити роботи вестибулярного апарату. Методика допомагає навіть у хронічних випадках і особливо корисна при вестибулярному запамороченні. Тренування включають поступові зміни положення голови й тіла, вправи на фокусування погляду та балансування. Вони знижують ризик падінь і прискорюють відновлення після захворювань внутрішнього вуха або травм.
Фізіотерапевтичні методи
Для відновлення нормальної роботи внутрішнього вуха та мозкового кровообігу можуть застосовуватися:
- електростимуляція м’язів шиї;
- магнітотерапія;
- лазеротерапія низької інтенсивності;
- мікрострумова терапія.
Ці методи особливо ефективні, коли порушення вестибулярного апарату поєднується з відновленням шийного відділу хребта після остеохондрозу або травм.
Маневри для репозиції отоконій
При доброякісному пароксизмальному позиційному запамороченні (ДППЗ) використовують спеціальні позиційні маневри (наприклад, маневр Еплі або Семонта). Вони дозволяють перемістити мікроскопічні кристали кальцію (отоконії), які потрапили в чутливі канали внутрішнього вуха, у безпечну зону, де вони не викликають подразнення рецепторів. Це один із небагатьох методів, який може повністю усунути проблему буквально за кілька процедур.
Психотерапевтична підтримка
Запаморочення часто супроводжується тривогою та панічними нападами, особливо якщо воно хронічне. Робота з психотерапевтом або клінічним психологом допомагає знизити рівень страху, навчитися технікам контролю дихання та релаксації. Це особливо важливо для пацієнтів, у яких симптоми провокуються стресом.
Корекція способу життя
Лікарі рекомендують:
- підтримувати стабільний водний баланс;
- контролювати артеріальний тиск та рівень цукру;
- уникати різких рухів голови;
- зменшити вживання кофеїну, алкоголю та нікотину;
- нормалізувати режим сну.
У деяких випадках додають дієту з обмеженням солі для зменшення набряку внутрішнього вуха (наприклад, при хворобі Меньєра).
У медичному центрі «Маймонідес» в Івано-Франківську ми надаємо кваліфіковану допомогу пацієнтам із запамороченням та порушенням рівноваги. Розуміючи, як ці симптоми впливають на самопочуття, емоційний стан і щоденне життя, ми застосовуємо індивідуальний, міждисциплінарний підхід: від ретельної діагностики до тривалої підтримки.
У легших випадках ефективними є програми, спрямовані на усунення можливих тригерів, тренування вестибулярної системи та корекцію способу життя. При більш складних чи стійких розладах працює велика команда спеціалістів. Такий підхід допомагає не лише зменшити симптоми, а й відновити впевненість у рухах та покращити якість життя. Ми також пропонуємо онлайн-консультації у зручному й конфіденційному форматі, особливо для тих, хто живе далеко від великих медичних центрів або потребує швидкої поради.
Якщо у вас часто крутиться голова чи є відчуття нестійкості, не відкладайте звернення – зв’яжіться з нами саме зараз, адже своєчасна допомога значно підвищує шанси на повне відновлення!