Тривожні розлади – це порушення психіки, при яких людина відчуває постійне, надмірне занепокоєння та страх, навіть якщо для цього немає очевидних підстав. Тривога стає неконтрольованою, заповнює думки й заважає нормально жити, працювати та взаємодіяти з іншими. Буденні ситуації можуть здаватися загрозливими, почуття напруги не зникає навіть у безпечному середовищі. Через це людина відчуває емоційне виснаження, а іноді й фізичні симптоми, як, наприклад, пришвидшене серцебиття, запаморочення чи тремтіння.
Тривожні розлади вважаються найпоширенішою формою психічних порушень у Європі, що охоплює близько 14% населення віком від 14 до 65 років. Жінки, як правило, страждають від цих розладів у 2-3 рази частіше, ніж чоловіки. Перші симптоми тривожних розладів нерідко з’являються ще в дитячому або підлітковому віці, особливо це стосується соціальних і специфічних фобій. Наприклад, селективний мутизм може проявитися вже у трирічному віці.
Згідно зі статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ, 2015), тривожний розлад займає 6-ту позицію у світовому рейтингу причин інвалідності серед усіх психічних і соматичних хвороб, а у країнах із високим рівнем розвитку – 4-ту. Цей стан має хронічний перебіг і здатен суттєво знижувати якість життя людини.
Причини виникнення
Біопсихосоціальна модель розглядає причини тривожного розладу у вигляді взаємодії біологічних, психологічних і соціальних факторів. Такий підхід є золотим стандартом у сучасній психіатрії. Тривожні розлади часто мають спадковий характер. Встановлено, що родичі першого ступеня осіб із панічними атаками, генералізованим тривожним розладом (симптоми якого описані нижче) чи фобіями мають суттєво вищий ризик розвитку аналогічних розладів. Генетичні дослідження вказують на залучення множинних генетичних варіантів, які впливають на реактивність нервової системи, зокрема гена транспорту серотоніну (5-HTTLPR), BDNF, генів дофамінової регуляції тощо.
У формуванні симптомів тривожного розладу беруть участь центральні структури головного мозку, особливо мигдалеподібне тіло, гіпокамп, префронтальна кора. Мигдалина відповідає за емоційну реакцію страху та активує осі стресу (гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову вісь). Дисбаланс нейромедіаторів, зокрема серотоніну, норадреналіну та гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), також є провідним біологічним чинником у розвитку тривожного синдрому.
Психологічні фактори:
- висока тривожність як риса характеру;
- схильність до катастрофізації;
- перфекціонізм;
- когнітивні викривлення («я не впораюся», «щось погане точно станеться» тощо);
- відсутність навичок контролювати власні емоції;
- досвід травм (зневага, приниження, емоційне нехтування).
Соціальні причини підвищеної тривожності:
- відсутність емоційної підтримки;
- авторитарне або надмірно тривожне батьківство;
- хронічний стрес на роботі;
- економічні труднощі;
- нестабільність житла чи міграція;
- соціальна ізоляція;
- втрата соціальної підтримки (наприклад, смерть партнера, розлучення).
Жоден із цих компонентів не діє ізольовано. Наприклад, особа з генетичною схильністю до тривожності, яка зазнала емоційного насильства в дитинстві й не має підтримки в дорослому житті, має значно вищий ризик розвитку постійної тривожності, ніж людина з такою ж спадковістю, але в безпечному і стабільному середовищі.
Тривожний розлад – це стан, який глибоко впливає на повсякденне життя – від емоційного здоров’я та стосунків у родині до ефективності на роботі та загального самопочуття. Важливо не ігнорувати перші сигнали: постійну напруженість, надмірні хвилювання, панічні атаки чи труднощі зі сном. Чим раніше людина звернеться до лікаря, тим вищі шанси на успішне подолання симптомів і відновлення життєвого балансу.
Своєчасна діагностика та правильно підібрана терапія дозволяють досягти стійкого поліпшення стану у більшості пацієнтів. У медичному центрі «Maimonides» ви можете отримати як очну, так і онлайн консультацію психіатра, невролога або клінічного психолога. Це особливо зручно, якщо ви проживаєте у віддаленому регіоні або просто цінуєте комфорт та конфіденційність. Рання оцінка симптомів – це перший крок до ефективного лікування тривожного розладу, що допомагає запобігти ускладненням і повернути контроль над власним життям.
Основні діагнози, що входять до категорії тривожних розладів
(посилання на статтю про розлад закласти у назву хвороби)
- Генералізований тривожний розлад
- Тривога розсіяна, постійна, стосується багатьох життєвих сфер.
- Поступовий початок симптомів, може тривати роками.
- Фізичні симптоми: втома, м’язова напруга, безсоння.
- Тривалість: хронічна тривога ≥6 місяців.
- Тип лікування: психотерапія, фармакотерапія, тренінги стрес-менеджменту.
- Панічний розлад
- Гостра, раптова тривога, часто без явної причини.
- Раптовий початок, з піками у вигляді панічних атак.
- Фізичні симптоми: серцебиття, задуха, тремтіння, пітливість.
- Тривалість: короткі напади тривоги (10-30 хв), з острахом повтору.
- Як позбутися тривожності: медикаменти + когнітивно-поведінкова терапія (КПТ).
- Соціальний тривожний розлад
- Характеризується страхом соціальних ситуацій або осуду з боку інших.
- Часто починається в підлітковому віці.
- Фізичні симптоми: почервоніння, пітливість, тремор, уникнення погляду.
- Тривалість: повторюваний страх перед соціальними подіями.
- Як побороти тривожність: КПТ, експозиційна терапія, соціальні навички.
- Розлад тривоги за здоров’я
- Характеризується надмірною зосередженістю на власному здоров’ї.
- Початок у підлітковому віці або в дорослому.
- Фізичні симптоми: часті обстеження, скарги на «симптоми», втому.
- Тривалість: хронічно, з рецидивами.
- Тип лікування: КПТ, навчання навичок мислення, іноді медикаменти.
- Тривожний розлад розлуки
- Характеризується інтенсивним страхом розлуки з близькою особою.
- Часто починається у дитячому віці, але буває й у дорослих.
- Фізичні симптоми: нудота, головний біль, біль у животі при розлуці.
- Тривалість: ≥4 тижнів у дітей, ≥6 місяців у дорослих.
- Як побороти тривожність: ігрова терапія, КПТ, робота з батьками.
- Посттравматичний стресовий розлад
- Характеризується тривогою, пов’язаною з минулою травматичною подією.
- З’являється після травматичної події (війна, насильство тощо).
- Фізичні симптоми: безсоння, гіперчутливість, нічні кошмари.
- Тривалість: >1 місяць після травматичної події.
- Як позбутися тривожності: терапія травми, EMDR, медикаменти, КПТ.
- Селективний мутизм
- Проявляється неможливістю говорити в окремих соціальних ситуаціях (з незнайомими або у незвичних місцях).
- Початок у ранньому дитинстві (3-5 років).
- Немає органічних причин мовчання.
- Тривалість: постійно в певних умовах (наприклад, у школі).
- Тип лікування: психотерапія, логопедична та поведінкова підтримка.
Окремо можна виділити тривожно-депресивний розлад (ТДР). Він входить до групи афективних (настроєвих) розладів, а також тривожних розладів – залежно від класифікаційної системи та домінуючої симптоматики. Це прикордонний стан, що охоплює симптоми з двох основних груп психічних захворювань:
- Тривожні – наприклад, ГТР, панічний розлад.
- Афективні – передусім депресія, дистимія.
Такий змішаний характер симптомів тривожно-депресивного розладу потребує комплексного підходу до діагностики й лікування, зазвичай із залученням психіатра та психотерапевта.
У медичному центрі «Maimonides» ми спеціалізуємося на діагностиці та лікуванні різноманітних тривожних станів, включно з ГТР, тривогою за здоров’я, ПТСР, розладом розлуки, селективним мутизмом та іншими формами емоційних порушень. На нашому сайті ви можете ознайомитися з докладною інформацією про кожен тип тривожного стану, натиснувши на відповідні посилання.
Залежно від ступеня тяжкості симптомів, ми застосовуємо індивідуалізований підхід: легкі прояви часто піддаються корекції за допомогою психотерапії та зміни стилю життя, тоді як при складніших випадках ми залучаємо мультидисциплінарну команду фахівців – психіатрів, психологів, неврологів. Також доступна онлайн-консультація з ліцензованими спеціалістами, що проводиться в умовах повної конфіденційності й комфорту. Її ефективність є порівнянною з очним візитом, тож ви можете отримати підтримку, не залишаючи дім.
Якщо ви або ваші рідні відчуваєте надмірну тривогу, часті напади занепокоєння чи інші емоційні труднощі – не відкладайте звернення. Запишіться на прийом у нашому центрі «Маймонідес» або скористайтеся онлайн-підтримкою, щоб вчасно отримати фахову допомогу, знайти причину розладу та крок за кроком повернути собі спокій і психоемоційну рівновагу.