Залежність від канабісу

Залежність від канабісу – це психічний розлад, при якому людина втрачає контроль над вживанням марихуани або гашишу попри усвідомлення шкоди для себе. Цей стан розвивається поступово: спочатку – «для розслаблення», потім – «щоб краще спалося», «зняти стрес» чи «включити креатив», і зрештою канабіс стає частиною щоденного життя, без якого вже важко функціонувати. Важливо розуміти: не кожен, хто курить марихуану, стає залежним. Але ризик є, особливо при регулярному вживанні, молодому віці першого досвіду або наявності психічної вразливості.

На відміну від опіоїдів чи алкоголю, фізична абстиненція (так звана «ломка») при припиненні вживання канабісу зазвичай м’якша. Але психологічна тяга глибока і тривала. Людина може ставати апатичною, втрачає мотивацію, починає уникати відповідальності, ізолюється, стає роздратованою або тривожною без дози. Типовий портрет залежного від канабісу – це не обов’язково соціальний маргінал. Часто це студент, молодий професіонал, творча особистість або людина з тривожними чи депресивними симптомами, яка шукає в марихуані спосіб впоратися зі стресом.

Хто піддається залежності частіше?

• Молодь і підлітки – чим раніше людина вперше вживає канабіс, тим вищий ризик розвитку залежності. Підлітковий мозок ще формується, а психоактивні речовини порушують цей процес.
• Люди з психічними розладами – зокрема, із тривожними, депресивними або біполярними станами. Вони часто використовують канабіс як своєрідне самолікування.
• Ті, хто регулярно вживає канабіс протягом тривалого часу – ризик залежності значно зростає після кількох місяців постійного використання, особливо щоденного.
• Особи з генетичною схильністю до залежностей – якщо в родині є історії наркоманії (https://maimmc.com/dorosle-viddilennya/psyhiatriya/opioidna-zalezhnist/ «Опіоїдна залежність») або алкоголізму (https://maimmc.com/dorosle-viddilennya/psyhiatriya/alkogolna-zalezhnist/ «Алкогольна залежність»).

Статистика: ситуація в Україні та у світі

За даними ООН, канабіс є найпоширенішою нелегальною речовиною у світі. У 2022 році його хоча б раз вжили понад 219 млн осіб. Це приблизно 4% населення планети. Серед них близько 10% формують залежність. У США залежність від канабісу виявляють у 1 з 6 осіб, які почали вживати у підлітковому віці, і в 1 з 10 дорослих.

Офіційна статистика щодо вживання канабісу в Україні залишається фрагментованою, але за оцінками соціологів та експертів наркології:

• близько 6-7% українців у віці 15-49 років хоча б раз пробували марихуану;
• регулярне вживання (щотижневе або частіше) спостерігається у 1-2% населення;
• 15-20% осіб, які вживають на постійній основі, з часом формують залежність від канабісу.

Водночас проблема має тенденцію до зростання, особливо в контексті війни: травма, тривожність, безсоння, відсутність психологічної допомоги – усе це штовхає людей до неконтрольованого самозаспокоєння, у тому числі і через канабіс.

Вплив канабісу на організм людини

Канабіс (марихуана, гашиш, інші продукти з конопель, в народі – травка, план, ганджа тощо) – це речовина, що містить понад 100 активних канабіноїдів, серед яких головним психоактивним компонентом є тетрагідроканабінол (ТГК). Саме він викликає відчуття «кайфу», зміни сприйняття, розслаблення, а іноді – занепокоєння чи параною. Його дія на організм комплексна, непередбачувана і залежить від дози, частоти вживання, віку, статі, психічного стану, а також типу і форми продукту.

Вплив на головний мозок і психіку

Короткочасний ефект канабісу (відразу після вживання):

• ейфорія, піднесення настрою або, навпаки, загальмованість і апатія;
• зміна сприйняття часу (він «розтягується» або «зупиняється»);
• загострене сприйняття звуків, кольорів, смаків;
• зниження пам’яті та концентрації;
• порушення координації, уповільнені реакції;
• можливі панічні атаки, параноя, деперсоналізація.

Довготривалий вплив канабісу (при регулярному вживанні):

• зниження мотивації та когнітивних функцій;
• погіршення короткочасної пам’яті;
• ризик розвитку депресивних і тривожних розладів;
• зростання ймовірності психозу – особливо в осіб з генетичною або клінічною схильністю;
• у підлітків – уповільнення розвитку мозку, особливо долей, відповідальних за рішення, самоконтроль і планування.

Вплив на серцево-судинну систему

• Вже через 10 хвилин після вживання канабісу спостерігається збільшення частоти серцебиття на 20-50%.
• Розширення судин («почервонілі очі» після марихуани).
• У людей із серцевими захворюваннями можливі серцеві напади (інфаркти) після вживання.
• Підвищений ризик аритмій та гіпертонії при хронічному використанні.

Вплив на дихальну систему

Дим від марихуани містить більше канцерогенів, ніж тютюн. Часте куріння викликає бронхіти, кашель, хрипи. Немає чітких доказів, що марихуана спричиняє рак легень, але ризик збільшується, особливо при комбінованому курінні з тютюном. Вейпи і масла з ТГК можуть викликати важкі запалення легень.

Вплив на травну систему

Посилення апетиту, особливо до солодкого, жирного. У хронічних вживачів можливі нудота, блювання після кожного куріння. З’являються зміни в роботі печінки, особливо при поєднанні з алкоголем або ліками.

Гормональна і репродуктивна система

• У чоловіків регулярне вживання може призводити до зменшення рівня тестостерону та погіршення репродуктивних показників.
• Зниження лібідо, порушення ерекції при регулярному вживанні.
• У жінок – порушення менструального циклу.
• Вагітні, які вживають канабіс, наражають плід на ризик: низька маса при народженні, затримка розвитку, вища ймовірність СДУГ у дитини.

Імунна система

Дослідження показують, що ТГК пригнічує активність імунних клітин, особливо Т-лімфоцитів. Це може підвищувати сприйнятливість до інфекцій, хоча дані все ще суперечливі.

Канабіс і психічні розлади

Канабіс не створює психічні хвороби з нуля, але може «запустити» їх, якщо є схильність. Особливо це стосується шизофренії, біполярного розладу, депресії та тривожних станів. У підлітків, які вживають канабіс до 16 років, ризик психозу зростає у 4-6 разів. Часто вживання є маскою для внутрішнього болю, тобто це спроба впоратись із травмою, невпевненістю чи соціальною тривогою.

Причини формування залежності від канабісу

Як і інші психічні розлади, причини цієї залежності також слід розглядати на основі біопсихосоціальної моделі, тобто у вигляді поєднання біологічних, психологічних та соціальних чинників.

Біологічні чинники

Важливу роль відіграє генетична схильність. Люди, в чиїх родинах були випадки наркотичної чи алкогольної залежності, мають вищий ризик розвитку залежності від канабісу. Вчені виявили варіанти генів, які відповідають за функціонування дофамінової системи. Вони впливають на те, наскільки мозок «нагороджує» людину за вживання психоактивних речовин.

У деяких людей природньо знижена активність системи задоволення, тому канабіс дає їм відчуття нормального функціонування. Але мозок швидко адаптується: виробляє менше власного дофаміну, і тоді з’являється потреба в канабісі для базового тонусу.

Молодий мозок надзвичайно вразливий до ТГК. Вживання у 12-17 років серйозно змінює розвиток лобових часток мозку, які відповідають за планування, самоконтроль та емоції. При регулярному вживанні канабісу організм звикає: потрібні більші дози для ефекту. При раптовому припиненні з’являються симптоми відміни: безсоння, тривожність, дратівливість, пітливість.

Психологічні чинники

• Проблеми з емоційною регуляцією. Люди, які не навчилися справлятися з тривогою, гнівом, самотністю, часто шукають канабіс як спосіб «заглушити» внутрішню бурю. Це залежність не до кайфу, а до зняття напруги.
• Самолікування психічних розладів. При депресії, ПТСР, панічних атаках або СДУГ марихуана часто використовується як спроба самостійно себе стабілізувати. Тимчасово це працює, але довгостроково погіршує симптоматику.
• Низька самооцінка та хронічна незадоволеність життям. Людина відчуває себе невпевнено, нереалізовано, «зайвою», і шукає спосіб уникнути реальності.
• Імпульсивність і тяга до новизни. Особливо притаманно підліткам і молодим людям: їм важливо експериментувати, порушувати межі та відчувати щось нове. 

Соціальні чинники

Якщо друзі, знайомі чи колеги регулярно курять, ймовірність вживання зростає в рази. У молодіжному середовищі це часто подається як «нормальність», або навіть елемент приналежності. У суспільствах, де марихуана легалізована або популяризована (через фільми, музику, блогерів), формується ілюзія безпеки. Люди втрачають настороженість до потенційної залежності.

Важливу роль відіграє травматичний досвід. Сімейне насильство, війна, булінг, смерть близьких – усе це може штовхнути людину до вживання як форми втечі від реальності. Коли людині бракує любові, сенсу, цілей, її легше заманити «простим полегшенням» через психоактивну речовину. Вживання поступово замінює соціальні контакти, обов’язки, творчість та інші сфери життя.

Симптоми

Залежність від канабісу може бути неочевидною, особливо на ранніх стадіях. Розглянемо типові ознаки.

Психологічні симптоми:

• Постійна психологічна тяга до вживання, навіть якщо людина намагається зупинитись.
• Втрата здатності відпочивати, розслаблятись або засинати без канабісу.
• Дратівливість, злість або тривожність, коли немає доступу до речовини.
• Знецінення проблеми («канабіс – це не наркотична речовина», «я можу кинути будь-коли»).

Поведінкові симптоми:

• Зниження мотивації, байдужість до справ, які раніше цікавили.
• Часті відмовки, щоб залишитись наодинці і покурити.
• Ізоляція від родини, друзів, зниження соціальної активності.
• Проблеми з навчанням, роботою, пам’яттю, часті запізнення.
• Витрачання значних коштів і часу на пошук/купівлю канабісу.

Фізичні симптоми:

• Почервоніння очей.
• Частий сухий кашель.
• Зміни апетиту (зазвичай його зростання після вживання).
• Порушення сну, пітливість, тремтіння при спробі припинити вживання.
• Хронічна втома та втрата енергії.

Як позбутися залежності від марихуани, знають спеціалісти медичного центру «Maimonides» в Івано-Франківську. Якщо ви або хтось із ваших близьких регулярно вживає канабіс і з часом це стало не просто способом розслабитися, а єдиним варіантом впоратися зі стресом, безсонням або емоційною порожнечею, то це вже не просто звичка. Навіть якщо все виглядає «під контролем», тривале куріння травки поступово позбавляє ясності мислення, знижує мотивацію та ізолює людину від реальності. Визнання того, що канабіс почав керувати вашим станом, – перший крок до змін.

Лікування залежності від куріння травки вимагає не осуду, а делікатного та професійного підходу. Саме це ви знайдете у нашому медичному центрі. У своїй роботі ми поєднуємо клінічну точність психодіагностики, перевірені методи психотерапії та, за потреби, медикаментозну підтримку. У вас є право на допомогу незалежно від того, скільки разів ви вже пробували впоратися самостійно.

Команда нашого медичного центру «Maimonides» – це уважні та досвідчені психіатри та психологи, які глибоко розуміють механізми залежності від канабісу. Ми працюємо конфіденційно і без тиску. Допомога можлива як очно, так і онлайн – просто виберіть той формат, який для вас зручний і безпечний. Зробіть перший крок до ясного мислення, стабільного настрою та справжньої внутрішньої свободи – запишіться на консультацію вже сьогодні!

Прогноз

Прогноз при залежності від канабісу залежить від кількох факторів: тривалості вживання, віку початку, психічного стану та рівня підтримки з боку спеціалістів. Молоді люди, які вживають марихуану регулярно, особливо схильні до зниження когнітивних функцій, але ці зміни часто оборотні. Відмова від канабісу на перших етапах може супроводжуватися апатією, тривожністю або безсонням, але ці симптоми з часом минають.

При системному підході та психологічному супроводі лікування залежності від марихуани дає стабільні результати вже протягом кількох місяців. Багато пацієнтів поступово повертаються до активного соціального життя, відновлюють мотивацію, працездатність і внутрішні ресурси. Особливо важливо залучати людину до терапевтичної роботи з емоціями, травмами і справжніми потребами, які раніше маскувалися вживанням. Успішне лікування залежності від травки  допомагає не просто відмовитись від неї, а й знайти здорові джерела задоволення та стабільності.

Діагностика залежності від канабісу в Маймонідес

Діагностика залежності від канабісу – це тонкий і багаторівневий процес, оскільки ознаки залежності можуть бути малопомітними, особливо на ранніх етапах. На відміну від більш «жорстких» наркотиків, канабіс часто асоціюється з нешкідливою звичкою або способом зняти стрес, і це ускладнює розпізнавання справжньої залежності. Однак сучасна психіатрія та наркологія мають чіткі критерії, за якими можна виявити, коли вживання марихуани перестає бути контрольованим і переходить у патологічну форму.

Спеціаліст оцінює не просто факт вживання канабісу, а поведінкові, емоційні та фізіологічні зміни, які супроводжують цей процес. Важливо зібрати повну клінічну картину, тому діагностика включає як опитування, так і психологічне тестування, а в окремих випадках – лабораторні аналізи.

Якщо протягом останнього року у людини спостерігалися 3 або більше з наведених ознак, це вказує на формування залежності (згідно з DSM-5 та МКХ-11):

1. Сильне бажання або компульсивна тяга вживати канабіс, навіть без очевидної причини.
2. Втрата контролю – людина курить частіше або більше, ніж планувала.
3. Толерантність (щоб досягти того самого ефекту, потрібно збільшувати дозу).
4. Абстинентний синдром – при спробі припинити виникають тривожність, дратівливість, безсоння, зниження апетиту, тремор.
5. Витрачання значної кількості часу на пошук, вживання або відновлення після канабісу.
6. Ігнорування важливих обов’язків – на роботі, в навчанні, у родині – через вживання.
7. Продовження вживання, не дивлячись на очевидні наслідки: погіршення здоров’я, стосунків, соціального функціонування.

У клінічній практиці використовуються стандартизовані тести та опитувальники:

• CAST (Тест скринінгу зловживання канабісом) – це короткий опитувальник, який допомагає оперативно виявити потенційні проблеми з вживанням канабісу.
• CUDIT-R – більш розгорнута оцінювальна шкала, що дозволяє визначити рівень порушень, пов’язаних із вживанням.
• ASSIST – інструмент, що не лише виявляє залежність, а й оцінює ймовірність її формування в майбутньому.
• AUDIT, DUDIT, SCL-90-R – додаткові тести, що застосовуються для виявлення супутніх психологічних і психічних розладів, таких як депресивні стани, тривожність або змішане вживання психоактивних речовин.

Також психолог або психіатр проводить клінічне інтерв’ю, під час якого аналізується мотивація до вживання канабісу, емоційний стан у «тверезому» та зміненому стані, наявність психотичних або афективних симптомів, особистісні особливості, реакції на стрес.

Для підтвердження вживання канабісу можуть використовуватися:

• аналіз сечі (виявляє ТГК у місячний термін залежно від частоти вживання);
• аналіз крові (виявляє ТГК протягом 12-24 годин);
• аналіз волосся (дає змогу побачити вживання протягом кількох місяців).

Ці методи зазвичай не застосовуються самостійно, а є допоміжними, особливо в юридичному або медико-соціальному контексті (наприклад, при спорах за опіку над дитиною, судових справах, професійній придатності тощо).

Важливо відрізнити залежність від канабісу від інших психічних станів або розладів:

• шизофренія або інші психози;
• тривожні та депресивні розлади;
• розлади особистості тощо.

Тому діагностика потребує глибокого клінічного аналізу, а не лише оцінки частоти куріння.

Як позбутися залежності?

Цей розлад має не тільки фізіологічну, але і глибоку психоемоційну природу, тому ефективне лікування залежності від куріння трави потребує цілісного підходу: психотерапевтичного, медикаментозного (за потреби), когнітивного, а іноді і соціального супроводу.

Психотерапія

Це ключовий компонент лікування. Основною метою є розуміння, чому саме людина тягнеться до канабісу. Це може бути бажання заглушити емоційний біль, тривогу, депресію чи просто втекти від реальності. Найчастіше використовуються такі підходи:

• Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) – допомагає виявити автоматичні думки, переконання та поведінкові патерни, які підтримують вживання.
• Мотиваційне інтерв’ю – м’яка техніка, що допомагає людині побачити внутрішні причини для змін, навіть якщо вона ще не готова повністю відмовитись від канабісу.
• Терапія травми (EMDR, сенситивна терапія) – важлива, якщо вживання пов’язане з психологічною травмою, втратами чи насильством.
• Групова терапія – створює підтримуюче середовище, де залежні відчувають себе почутими, не самотніми, і вчаться взаємодіяти без вживання.

Психотерапевтична робота дозволяє поступово відновити внутрішню опору та замінити канабіс на здорові механізми саморегуляції.

Медикаментозна підтримка

На відміну від залежності від алкоголю чи опіоїдів, синдром відміни канабісу рідко загрожує життю, але все ж супроводжується неприємними симптомами. У таких випадках лікар може призначити легкі транквілізатори, адаптогени, анксіолітики, або мелатонін/снодійні для нормалізації сну. Якщо є ознаки депресії чи тривожного розладу, призначаються антидепресанти, але виключно під контролем психіатра.

Робота з близькими

У процесі одужання важливо не лише змінити поведінку самої людини, а й налагодити стосунки з родиною, партнерами, дітьми. Спеціалісти залучають близьких до психоосвіти: пояснюють, як підтримувати без тиску, як не провокувати рецидив, як спілкуватися без звинувачень.

Післялікувальний супровід

Навіть після успішного курсу терапії залежності від канабісу може з’являтися спокуса «зірватися». Тому важливим є тривалий психотерапевтичний супровід. Спочатку щотижневий, а з часом – рідший, за потребою. Деякі центри пропонують онлайн-підтримку, групи тверезості або клуби відновлення, що допомагає уникнути рецидиву.

Потрібно розуміти, що немає «легких» залежностей. Є ті, що вміють краще маскуватися. Канабіс може видаватися нешкідливим, поки не починає керувати вашим настроєм, працездатністю та вибором оточення. Боротьба із залежністю від канабісу – це не просто відмова від вживання, а шлях до нової версії себе. Якщо ви готові зробити крок назустріч собі, підтримка поруч. І ви на неї заслуговуєте!

Наша команда медичного центру «Маймонідес» в Івано-Франківську використовує індивідуальний підхід до кожного клієнта, орієнтуючись на глибину проблеми, супутні емоційні проблеми та загальний психофізичний стан. Психотерапевтична підтримка допомагає розібратися з причинами вживання, навчитися по-іншому справлятися з тривогою, апатією чи внутрішнім вакуумом. За потреби до процесу долучається мультидисциплінарна команда, яка включає психіатра, клінічного психолога, іноді – невролога або лікаря загальної практики. Такий комплексний підхід ефективно працює навіть у випадках, коли залежність триває роками.

У своїй практиці ми маємо значний позитивний досвід лікування залежності від куріння травки в Івано-Франківську, коли пацієнти зверталися особисто чи онлайн, навіть перебуваючи в цей час за кордоном. Ми вміємо створити простір, де можна говорити відкрито, без сорому, страху осуду чи необхідності «тримати марку». Це особливо важливо для тих, хто довго ігнорував проблему або не довіряв спеціалістам. Завдяки комплексному підходу та досвіду роботи з пацієнтами з різних регіонів, лікарі медичного центру «Маймонідес» знають, як ефективно допомагати людям, які звертаються за лікуванням залежності від куріння трави в Івано-Франківську. Не відкладайте проблему на потім – зв’яжіться з нами саме зараз!