Гострий і транзиторний психотичний розлад

Гострий і транзиторний психотичний розлад

Гострий і транзиторний психотичний розлад (ГТПР) – це психічний стан, який виникає раптово, розвивається протягом кількох днів і проявляється глибокими порушеннями сприйняття реальності, мислення та емоцій. Слово «транзиторний» говорить про його тимчасовий характер. Зазвичай симптоми тривають не більше місяця, а іноді зникають вже протягом кількох днів. ГТПР ще називають «спалаховим» психозом. Він часто викликається сильним стресом або психотравмуючою подією.

Гострий і транзиторний психотичний розлад виникає стрімко – протягом 48-72 годин. Людина, яка ще вчора виглядала абсолютно здоровою, вже сьогодні може мати глибокі психотичні симптоми. Спостерігаються:

  • галюцинаторні епізоди (слухові, зорові);
  • маячні ідеї (переслідування, величі, абсурдні переконання);
  • емоційна лабільність (від ейфорії до гніву чи страху);
  • психомоторне збудження або ступор.

Одна з ключових рис гострого і транзиторного психотичного розладу – повне одужання після епізоду без тривалих наслідків або з мінімальними залишковими явищами. Але в частини людей можливі рецидиви. ГТПР, на відміну від шизофренії (додати посилання на статтю «Шизофренія»), не має чіткої генетичної основи, але тісно пов’язаний з психосоціальними факторами. Статистика показує, що:

  • Жінки страждають частіше за чоловіків. Це частково пояснюється вищим рівнем стресових розладів у жінок і гормональними факторами.
  • Основна група ризику – молоді люди у віці 20-35 років. Саме в цьому віці особистість ще не до кінця стабілізована, а вплив стресу найбільший.
  • Часто трапляється у людей, які пережили війну, еміграцію, насильство, втрату близьких або інші глибоко травмуючі події.

У сучасній класифікації (МКХ-11) серед варіантів гострого і транзиторного психотичного розладу виокремлюється гострий поліморфний психотичний розлад, коли йдеться про змінні та нестійкі симптоми, що швидко змінюють свою форму та інтенсивність.

Статистика: Україна і світ

За даними ВООЗ, гострі психотичні епізоди складають до 10-20% усіх випадків психозів, не пов’язаних із вживанням психоактивних речовин або шизофренією.

Поширеність:

  • 0,05-0,1% населення щорічно у світі переживає гострий і транзиторний психотичний розлад.
  • У країнах із високим рівнем соціального стресу (наприклад, країни Близького Сходу, Південної Азії) показники можуть бути вищими.

Офіційна статистика МОЗ України щодо саме ГТПР публікується рідко й часто входить до загальної групи «гострих психотичних епізодів». Але за неофіційними оцінками:

  • Щороку близько 7-9 тисяч українців звертаються за допомогою через гострі психотичні епізоди.
  • Після 2022 року спостерігається значне зростання гострих психозів на тлі посттравматичного стресу (ПТСР). Особливо це стосується військових, внутрішньо переміщених осіб та мешканців прифронтових територій.

Гострий і транзиторний психотичний розлад

Причини виникнення

Гострий і транзиторний психотичний розлад не має однієї чіткої причини. Це мультифакторне явище, де поєднуються психологічні, біологічні та соціальні тригери.

Психологічні фактори

Це все, що пов’язано з внутрішнім світом людини, її емоціями, характером, особистими травмами. Гострий і транзиторний психотичний розлад дуже часто починається після сильного душевного потрясіння. Приклади психотравмуючих подій:

  • Раптова смерть близької людини.
  • Новина про невиліковну хворобу.
  • Зрада, розлучення, втрата сенсу життя.
  • Потрапляння у зону бойових дій, обстріл, евакуація.
  • Приниження, глибокий сором або втрата репутації.

Деякі люди від народження мають підвищену чутливість до зовнішніх подій. Це особливий тип психіки. Вони можуть бути дуже творчими, глибоко відчувати світ, але саме такі люди – часті «клієнти» гострого і транзиторного психотичного розладу. Фактори вразливості:

  • Тривожний або емоційно нестабільний темперамент.
  • Попередні нерозв’язані психотравми (особливо з дитинства, досвід приниження, цькування, ізоляції).
  • Високий рівень емпатії.
  • Страх втратити контроль, надмірна відповідальність.

Біологічні фактори

Тут перераховані усі причини, що стосуються фізіології мозку, гормонального фону, спадковості та хімії тіла. Наявність в родині випадків психозів, депресій, біполярного розладу підвищує ризик розвитку гострого і транзиторного психотичного розладу у декілька разів. Також важливе значення мають спадкові особливості обміну дофаміну та серотоніну.

Післяпологовий період, клімактеричний період, ПМС, пубертат – усе це часи, коли гормони можуть так порушити хімічний баланс мозку, що навіть незначний тригер провокує психоз. Іноді це виглядає несподівано. Наприклад, жінка, яка щойно народила, починає говорити, що дитина не її, або підліток раптово стає ворожим, слухає голоси, бо «йому так сказали зсередини».

Також до біологічних причин гострого і транзиторного психотичного розладу відносять фізичне виснаження (хронічне недосипання, тривала фізична або розумова перевтома, виснаження після хвороб, інфекцій, інтоксикацій) і зміни в мозку на фоні неврологічних захворювань (енцефаліт, черепно-мозкова травма) та гіпоксії (нестача кисню).

Соціальні фактори

Це вплив середовища, суспільства та подій ззовні на психіку людини. Сюди відносяться:

  • Війна, переселення та катастрофи (бойові дії, евакуація, обстріли, перебування в окупації або полоні, розлука з родиною, втеча з дому).
  • Соціальна ізоляція (відсутність підтримки або розуміння з боку близьких, відчуття покинутості).
  • Соціальні ролі та тиск (сором або страх звернутись по допомогу, необхідність не показувати свої слабкості тощо)
  • Економічна нестабільність.

Зробимо висновок, що гострий і транзиторний психотичний розлад – це раптовий та інтенсивний, але потенційно зворотній психічний стан, який може трапитись з будь-ким у надзвичайній ситуації. Його важливо вчасно розпізнати, відрізнити від інших психотичних розладів і надати людині психологічну підтримку.

Фахівці медичного центру «Maimonides» в Івано-Франківську мають великий досвід у роботі з людьми, які стикаються з гострими психотичними епізодами, зокрема з гострим і транзиторним психотичним розладом. Якщо ви або ваші рідні відчуваєте раптові зміни в поведінці, спостерігаєте порушення сприйняття реальності, емоційну нестабільність, підозрілість, дезорієнтацію чи маячні думки, – не зволікайте, запишіться на консультацію саме зараз! Гострий і транзиторний психотичний розлад може зникнути безслідно, а може залишити після себе слід – важливо вчасно відреагувати.

У «Maimonides» доступна мультидисциплінарна підтримка: психіатр, невролог та клінічний психолог працюють разом, щоб виявити першопричину та стабілізувати стан людини. Консультації можливі як особисто, так і онлайн, що особливо цінно для мешканців віддалених регіонів або тих, хто шукає конфіденційності в складний період. Своєчасне втручання рятує людину від повторних зривів і повертає відчуття себе.

Характерні симптоми

Усе починається несподівано. Ще вчора людина жила звичним життям, а вже сьогодні її поведінка змінюється до невпізнання. Однією з ключових ознак гострого і транзиторного психотичного розладу є раптовий «зрив» сприйняття світу, тобто те, що було знайомим, стає загрозливим або загадковим. 

Порушення мислення та ідей

З’являється маячення. Людина раптом упевнено вірить у речі, які зовсім не мають під собою логічного підґрунтя. Вони являють собою тверді переконання, які неможливо змінити. Людина може вважати, що за нею стежать, що родичі її хочуть отруїти, що всі події навколо є змовою. І водночас іноді це може бути щось позитивне, наприклад, що вона може відчувати себе обраною, володаркою таємних знань чи носієм вищої місії.

Ці думки змінюються, суперечать одна одній, але внутрішньо здаються абсолютно реальними. Людина не здатна критично оцінити, що відбувається. Її мова може ставати розсипаною та уривчастою. Вона говорить незв’язно, перестрибує з теми на тему, використовує дивні слова, які зрозумілі тільки їй. Це звучить ніби потік свідомості, де губиться логіка, але зберігається внутрішня напруга.

Гострий і транзиторний психотичний розлад

Порушення сприйняття

Ще однією характерною рисою гострого і транзиторного психотичного розладу є галюцинації. Найчастіше це слухові голоси: знайомі чи незнайомі, доброзичливі чи злі, ті, що коментують, наказують, сміються або шепочуть. Зорові галюцинації також можуть виникати, але рідше. Людина «бачить» обличчя в темряві, фігури в кімнаті або знаки у вікні. Інколи з’являються запахи, дотики, відчуття сторонніх сутностей. Реальні речі також сприймаються перекручено, наприклад, світ здається ворожим, кольори – яскравішими або страшними, звуки – неприродньо гучними. 

Емоційний стан і поведінка

Психіка перебуває у стані емоційної бурі. Така людина то сміється, то плаче, може виглядати збудженою або, навпаки, зануреною в себе. Одні пацієнти активно розказують про свої «великі одкровення», а інші – просто мовчать, втупившись у стіну. Тіло також по різному реагує. У когось з’являється моторне збудження, він метушиться, робить дивні дії, тікає або ховається. В інших – навпаки, з’являється ступор, людина ніби завмирає та перестає реагувати на оточення. 

Найяскравішим клінічним проявом ГТПР є гострий поліморфний психотичний розлад. Його особливість – швидка змінність психотичних симптомів: від марень і слухових галюцинацій до вираженої тривоги або ейфорії. Стан може змінюватися кілька разів на день, що створює враження «психічної каруселі».

Найпарадоксальніше у ГТПР – те, що такий стан може так само раптово закінчитись, як і почався. Інколи за кілька днів. Людина ніби прокидається, повертається до себе й може навіть не пам’ятати багатьох епізодів. А іноді ще тривалий час почувається розгублено та соромиться сказаного, намагається зрозуміти, що з нею було. Саме ця зворотність є головною відмінністю гострого і транзиторного психотичного розладу від шизофренії. Але важливо розуміти, що це не робить стан менш небезпечним, бо на піку психозу можливі агресія, самопошкодження, втеча, суїцидальні дії або повна дезорієнтація.

Прогноз

Прогноз при гострому і транзиторному психотичному розладі зазвичай сприятливий, більшість пацієнтів повністю одужують без стійких психічних наслідків. За умови своєчасної підтримки та усунення провокуючих факторів симптоми можуть зникнути вже протягом кількох днів або тижнів. Проте в окремих випадках можливі рецидиви, особливо якщо людина повторно опиняється під сильним стресом або має підвищену психічну вразливість. Регулярний психотерапевтичний супровід та стабільне середовище значно знижують ризик повторення епізоду.

Діагностика ГТПР в Маймонідес

Лікар починає із розмови з пацієнтом і його родичами. При гострому і транзиторному психотичному розладі симптоми не маскуються, вони яскраві, але можуть бути мінливими. Наприклад, під час розмови пацієнт може говорити дивними фразами, що не мають логіки, описувати бачення або голоси, виглядати розгубленим або надзвичайно збудженим, демонструвати страх, переслідування чи підозрілість. Лікар уважно спостерігає за мовою, мімікою, рухами, поглядом, реакцією на запитання. Це часто говорить більше, ніж прямі скарги.

Щоб діагностувати саме гострий і транзиторний психотичний розлад (а не, скажімо, шизофренію), спеціаліст аналізує:

  • Початок – раптовий (від кількох годин до 2 тижнів).
  • Тривалість – не більше 1 місяця (в деяких класифікаціях до 3).
  • Зміст симптомів – часто мінливі, поліморфні (маячення, галюцинації, емоційні спалахи).
  • Критичність – відсутня або знижена на піку розладу, але поступово повертається.
  • Зворотність – стан зазвичай завершується повним або майже повним одужанням.

Обов’язково проводиться диференційна діагностика, щоб переконатися, що симптоми не спричинені вживанням психоактивних речовин (алкоголь, наркотики, медикаменти), неврологічними захворюваннями (наприклад, епілепсією, енцефалітом, пухлинами мозку), метаболічними чи ендокринними порушеннями (тиреотоксикоз, гіпоглікемія), інфекціями, які вражають мозок (ВІЛ, сифіліс, COVID-19 з нейропсихічними ускладненнями).

Для цього призначаються:

  • загальний і біохімічний аналіз крові;
  • токсикологічне обстеження (аналіз сечі на наркотики);
  • МРТ або КТ головного мозку;
  • ЕЕГ (електроенцефалографія);
  • консультації суміжних спеціалістів (невролога, інфекціоніста, ендокринолога).

Дуже важливо під час діагностики виявити причинний стрес або події, що могли спровокувати розлад. Тому лікар детально розпитує про те, що сталося в житті пацієнта перед епізодом, чи була втрата, травма, еміграція, як змінювався сон, апетит, психоемоційний стан. Часто виявляється, що людина просто «трималась» занадто довго, і зрештою зламалась. Своєчасне розпізнавання ГТПР дає шанс уникнути медикаментозного перевантаження, тривалих госпіталізацій і повторних епізодів. Це шанс на швидке відновлення. 

Гострий і транзиторний психотичний розлад

Лікування

Підхід до лікування гострого і транзиторного психотичного розладу залежить від інтенсивності симптомів, безпеки для себе й оточення, наявності підтримки вдома, клінічної форми (наприклад, чи є шизофреноподібні симптоми) та ймовірного тригера (стрес, втрата, післяпологовий період тощо).

Медикаменти

Призначаються індивідуально і лише після того, як лікар переконається, що це справді психоз, а не наслідок наркотиків, інфекції чи інсульту, а також немає критичних протипоказань до препаратів. Основна група препаратів для зняття марень, галюцинацій та тривоги – антипсихотики (нейролептики). При легких або швидкоплинних формах можуть використовуватись атипові нейролептики в малих дозах, у тяжчих випадках – короткий курс більш потужних препаратів. Якщо є сильне збудження, страх та паніка, призначаються транквілізатори та седативні препарати. Найчастіше – бензодіазепіни, але короткостроково і лише під наглядом лікаря.

Психотерапевтична допомога

На гострому етапі психотерапія не ведеться у класичному розумінні. Людина перебуває поза критичністю, і раціональна розмова не має сенсу. Але після стабілізації вона вкрай важлива. Післякризова психотерапія гострого і транзиторного психотичного розладу включає:

  • Роботу з постпсихотичною тривогою та соромом.
  • Пошук та усвідомлення тригерів (що стало останньою краплею?).
  • Формування механізмів стабілізації психіки.
  • Відновлення довіри до себе і світу.

Підходи можуть бути різні: когнітивно-поведінкова терапія, психоедукація, гуманістична підтримка. Найкраще – в безпечному та нейтральному середовищі.

Госпіталізація

Потрібна не завжди. Багато випадків ГТПР можна лікувати амбулаторно, якщо симптоми не надто інтенсивні, людина має підтримку вдома та немає загрози для життя. Але в разі психомоторного збудження, агресії, повної дезорієнтації або відмови від їжі/сну/лікування – госпіталізація обов’язкова. У таких випадках це просто захист для самої людини та її близьких.

Підтримувальна терапія

Навіть після зникнення симптомів гострого і транзиторного психотичного розладу пацієнт може почуватися вразливо. Можуть залишатись тривожність, відчуття розгубленості, страх повторення епізоду. Тому вкрай важливі:

  • психоосвіта — пояснення людині, що з нею сталося;
  • режим сну та відпочинку;
  • супровід психіатра або психотерапевта впродовж кількох місяців;
  • соціальна та родинна підтримка.

Лікарі медичного центру «Маймонідес» в Івано-Франківську спеціалізуються на діагностиці та лікуванні гострого і транзиторного психотичного розладу. Команда спеціалістів допомагає як у ситуаціях, що виникають раптово після психоемоційного перевантаження, так і в епізодах, пов’язаних із гормональними, неврологічними чи посттравматичними чинниками. Важливо розуміти, що навіть якщо симптоми виглядають минущими, без належної підтримки вони можуть зруйнувати повсякденне життя, стосунки, відчуття безпеки та власної цілісності.

У випадках легкого або середнього ступеня гострого розладу пацієнт може отримати м’яке медикаментозне лікування у поєднанні з психотерапевтичним супроводом. Якщо ж стан вимагає більшої уваги, залучається мультидисциплінарна команда: психіатр, клінічний психолог, невролог, а за потреби – фахівці з психосоціальної стабілізації. Не відкладайте звернення – зв’яжіться з нами саме зараз! Вчасне розпізнавання психотичного епізоду значно підвищує шанси на повне одужання, відновлення внутрішньої рівноваги та повернення до стабільного, соціально активного життя.


Зміст