Медичний напрямок урологічної онкології займається вивченням, діагностикою та лікуванням доброякісних та злоякісних новоутворень жіночої та чоловічої сечовидільної системи. Пухлинним процесом можуть вражатись абсолютно всі органи виділення без виключень. Пухлини можуть бути первинними (рости безпосередньо з органів видільної системи) або вторинними (метастази злоякісних утворень іншої локалізації).
Онкологічні урологічні захворювання – це важкі ураження, але при вчасному виявленні та комплексному сучасному лікуванні – цілком виліковні. Наша клініка активно та плідно співпрацює з найкращими ізраїльськими онкологічними центрами. Кожен окремий клінічний випадок контролюється не тільки лікуючим лікарем, але й завідуючою відділення Др. Іриною Стефанською та відповідальним спеціалістом-онкологом безпосередньо з Ізраїлю.
Нирково-клітинний рак знаходиться на 10 місці серед усіх злоякісних новоутворень і становить 2-3% від загальної кількості зареєстрованих випадків в рік. Чоловіки хворіють в 1,5 рази частіше, ніж жінки. Пік захворюваності реєструється у віці 60-70 років. Злоякісні пухлини ниркової миски та сечоводу зустрічаються також рідко і становлять до 4% від усіх злоякісних новоутворень. Рак цієї локалізації реєструється переважно у чоловіків віком від 40 до 60 років. Рак сечового міхура частіше спостерігається серед чоловічого населення. У чоловіків злоякісні пухлини сечового міхура займають 4 місце серед найбільш поширених онкологічних уражень. Рак простати серед чоловіків – найбільш поширене злоякісне захворювання. Пік захворюваності становить 65-70 років.
У разі необхідності кожен пацієнт медичного закладу Maimonides може отримати фінансову допомогу на лікування, так як клініка працює під патронажем благодійного фонду “КЕРЕН ОР ДЛЯ НАШОЇ ДИТИНИ”. Якщо хтось потребує дороговартісного лікування, але не має можливості оплатити його, фонд може повністю або частково профінансувати діагностичну чи лікувальну програму. Активи фонду поповнюються за рахунок добровільних внесків різноманітних світових компаній та простих небайдужих до долі оточуючих людей.
Види пухлин сечовидільної системи
1. Нирково-клітинний рак є найчастішим видом раку нирки. Симптоми можуть включати виділення крові з сечею, біль у бічних відділах живота, утворення, що пальпується, і лихоманку неясного генезу. Тим не менш, симптоми часто відсутні, тому діагноз зазвичай підозрюють на підставі випадкових знахідок на УЗД.
Діагноз підтверджують за допомогою КТ або МРТ, іноді – з допомогою біопсії. Лікування включає хірургічне видалення пухлини на ранніх стадіях процесу та таргетну, експериментальну або паліативну терапію в пізніх стадіях. Нирково-клітинний рак, представлений аденокарциномою, становить 90-95% первинних злоякісних новоутворень нирки. Більш рідкісні первинні пухлини нирки включають перехідноклітинний рак, пухлину Вільмса (найчастіше у дітей) та саркому. Як правило, хворіють люди у віці 50-70 років.
У нирки можуть метастазувати позаниркові пухлини. Найбільш частими злоякісними пухлинами, що метастазують у нирки, є меланоми та солідні пухлини, а саме пухлини легені, молочної залози, шлунку, жіночої статевої системи, кишечника та підшлункової залози. При лейкемії та лімфомах нирки також можуть уражатися.
2. Рак ниркової миски та сечоводів, як правило, включають уротеліальну карциному та іноді плоскоклітинну карциному. Характерні симптоми – поява крові у сечі, іноді біль. Діагностика здійснюється за допомогою КТ, аналізу сечі та іноді біопсії. Лікування в основному хірургічне.
3. Рак сечового міхура зазвичай представлений перехідно-клітинною (уротеліальною) карциномою. Пацієнти, як правило, скаржаться на появу крові в сечі або імперативні позиви до сечовипускання. Діагностика здійснюється при цистоскопії та біопсії пухлини. Лікування полягає у радикальному хірургічному лікуванні, хіміотерапії, дистанційній променевій терапії або комбінації цих методів.
Види раку сечового міхура включають:
- Перехідно-клітинну карциному (уротеліальну карциному), яка становить понад 90% усіх випадків. Більшість пухлин є папілярними, мають тенденцію до поверхневої локалізації, високого ступеня диференціювання та екзофітного типу росту. Плоскі пухлини є більш підступними, схильними до більш ранньої інвазії та метастазування.
- Плоскоклітинний рак зустрічається рідше, зазвичай у пацієнтів із паразитарною інвазією сечового міхура або хронічним запальним процесом слизової оболонки.
- Аденокарцинома, яка може бути первинною пухлиною або в поодиноких випадках – метастазами раку кишечника. Необхідно виключати метастатичний процес.
4. Рак уретри зустрічається рідко у людей обох статей, він може бути представлений плоскоклітинною або перехідно-клітинною карциномою або іноді аденокарциномою. Більшість пацієнтів старше 50 років. У деяких випадках захворювання пов’язане з певними штамами вірусу папіломи людини. Пухлини уретри проростають у сусідні структури на ранніх стадіях і тому зазвичай діагностуються пізно. Зовнішні пахові чи тазові лімфатичні вузли, як правило, є першою точкою метастазування.
5. Рак простати зазвичай представлений аденокарциномою. Як правило, симптоми відсутні, поки ріст пухлини не викликає гематурію та/або обструкцію уретри та біль. Діагноз зазвичай запідозрюють за результатами ректального пальцевого дослідження або вимірювання рівня ПСА, підтверджують за допомогою трансректального ультразвукового дослідження або біопсії. Лікування полягає в простатектомії, променевій терапії, гормональній терапії, хіміотерапії, паліативних заходах.
6. Рак яєчка спочатку виявляють як утворення в області калитки, зазвичай безболісне. Діагностику проводять за допомогою ультразвукового дослідження. Лікування полягає в хірургічному видаленні пухлини, променевій терапії, хіміотерапії або їх комбінації, залежно від гістологічної структури пухлини та стадії процесу. Рак яєчка є найчастішим видом солідних злоякісних новоутворень у чоловіків віком 15–35 років. У хворих на крипторхізм захворювання зустрічається в 2,5-20 разів частіше.
7. Більшість випадків раку статевого члена представлені плоскоклітинною карциномою. Діагноз ставиться на підставі даних біопсії. Лікування включає ексцизію пухлини. Рак статевого члена зустрічається рідко. Вірус папіломи людини (ВПЛ), особливо 16 та 18 типу, відіграє важливу роль в етіології цього типу злоякісного ураження. Інші фактори ризику включають часті баланіти, відсутність обрізання, інфекції, що передаються статевим шляхом (особливо ВІЛ/СНІД та ВПЛ), погана гігієна та вживання тютюну.
Причини та симптоми
Безпосередня причина розвитку будь-якої пухлини – це мутація в певній клітині, внаслідок чого вона набуває здатності до безконтрольного росту та поділу. Що саме викликає цю поломку – наразі невідомо, але існують фактори, які підвищують ризик розвитку злоякісних новоутворень.
Вирізняють такі фактори ризику раку сечовидільної системи:
- Куріння (найчастіший фактор ризику раку сечового міхура).
- Надлишковий прийом фенацетину (зловживання анальгетикоми).
- Тривале застосування препарату циклофосфаміду.
- Хронічне подразнення слизової оболонки сечового міхура (наприклад, при шистосомозі, тривалій катетеризації або конкрементах сечового міхура).
- Вплив вуглеводнів, метаболітів триптофану або промислових хімікатів, особливо ароматичних амінів (анілінові барвники, таких, як нафтиламін, що використовується в фарбувальному виробництві) та хімікатів, що застосовуються у гумовій, електрокабельній, лакофарбовій промисловості.
- Інфікування вірусом папіломи людини.
- Інфекції, що передаються статевим шляхом.
Симптоми злоякісних уражень органів сечостатевої системи залежать від локалізації ураження. Як правило, на ранніх стадіях немає жодних проявів, а хвороби виявляється випадково при обстеження з іншого приводу. На пізніх стадіях найчастішими симптомами є поява крові в сечі та біль.
Методи діагностики в урологічній онкології
Основне правило діагностики в онкології: чим раніше встановлений діагноз злоякісної пухлини, тим кращий прогноз та результат лікування. Тому якісна та швидка діагностика – це надзвичайно важливий етап. В клініці Маймонідес використовується лише сучасне обладнання експертного класу, всі наші лікарі досконало володіють всіма методиками обстеження пацієнтів з підозрою на злоякісні новоутворення сечовидільної системи, уміють безпомилково інтерпретувати отримані дані, що допомагає їм у створення сучасного, індивідуального та ефективного плану лікування.
Як правило, використовують різноманітні комбінації з наступних обстежень:
- Огляд урологом-онкологом та збирання скарг, анамнезу життя та хвороби.
- Різноманітні дослідження крові та сечі, при необхідності – інші специфічні обстеження крові та сечі, наприклад, визначення ПСА (простат-специфічний антиген – онкомаркер раку передміхурової залози).
- Рентгенографія (в тому числі з контрастуванням органів сечовидільної системи), КТ, МРТ, ПЕТ-КТ, ПЕТ-МРТ, МСКТ з та без контрастування – методи медичної детальної візуалізації в урології.
- Сцинтиграфія для діагностики віддалених метастазів у разі злоякісних захворювань органів видільної та репродуктивної системи.
- УЗД нирок, простати, сечового міхура, УЗДГ судин.
- Біопсія та гістологічне дослідження біоптату для верифікації діагнозу.
- Цистоскопія, уретероскопія – огляд органів зсередини за допомогою ендоскопічної техніки. При необхідності – одразу проводять біопсію або лікувальну процедуру, наприклад, видалення поліпу в сечовому міхурі або конкременту з сечоводу, тощо.
- Уродинамічні дослідження – дозволяють діагностувати деякі проблеми сечового міхура, наприклад, мікційна цистографія дозволяє знайти міхурово-сечовідний рефлюкс, тощо.
Всі отримані зразки тканин після біопсії ми надсилаємо в найкращі світові патогістологічні лабораторії (Ізраїль, Німеччина, США). Завдяки таким подвійним перевіркам ми точно впевнені в правильності діагнозу та ефективності вибраної лікувальної тактики.
Також нашим пацієнткам після біопсії доступні інноваційні молекулярно-генетичні тести. Це обов’язкова частина сучасної діагностики онкологічних захворювань. Завдяки молекулярно-генетичній діагностиці ми можемо підібрати найбільш ефективні схеми лікування, адже від типу злоякісних змін залежить відповідь на дію тих чи інших препаратів.
Прикладом такої сучасної діагностики є тест-системи для молекулярно-генетичних перевірок Foundation One та Caris Molecular Testing. Ці тести дають змогу визначити певні види мутацій в пухлинних клітинах, а також наявність певних рецепторів на поверхні цих паразитичних клітин. Ці дані згодом використовують для створення індивідуальних препаратів імунобіологічної терапії або для підбору препаратів таргетної терапії. Такий підхід в сучасний медицині називається персоналізованою онкологією.
Наші пацієнти мають доступ до усіх переваг такого інноваційного лікування. Всі необхідні діагностичні процедури можна пройти безпосередньо в клініці, не виїжджаючи за межі України.
Сучасне лікування в урологічній онкології
Однією вагомих переваг лікування пухлин сечовидільної системи в МЦ Маймонідес є застосування комплексного підходу в лікуванні. Терапія завжди є комбінацією з двох, трьох, а то й більше методик. Як правило, схема лікування включає хірургічне видалення пухлини в комбінації з хіміотерапією та променевою терапією. В деяких випадках в лікувальну програму додають певні інноваційні методики лікування (таргетні ліки, препарати імунобіологічної дії, тощо).
Основний метод лікування злоякісних новоутворень органів видалення – хірургічне видалення. Операції можуть бути малоінвазивні та радикальні (все залежить від клінічної ситуації). Якщо дозволяє клінічна ситуація, хірурги-урологи завжди надають перевагу малотравматичним і органозберігаючим операціям, і в 45% випадків їм це вдається.
В клініці широко використовують наступні сучасні методики лікування та хірургічні процедури:
- Вилущування простати гольмієвим лазером (HoLEP).
- Трансуретральна резекція (ТУР) новоутворень простати.
- Лапароскопічна радикальна простатектомія.
- Лазерне ендоскопічне видалення пухлин простати.
- Видалення пухлин передміхурової залози з допомогою нового методу TOOKAD.
- Ультразвукова абляція пухлин фокусованим високоінтенсивним ультразвуком.
- Кріоабляція передміхурової залози.
Роботизовані операції з допомогою установки «Да Вінчі» використовують в урології для радикальної робот-асистованої простатектомії. При такій процедурі інструменти знаходяться не в руках хірурга, а закріплені в маніпуляторах роботизованої установки, лікар при цьому знаходиться за пультом керування. Завдяки такому інноваційному підходу всі операційні ризики зводяться до мінімуму.
Відкрите видалення простати використовують у найбільш складних випадках, коли видалити пошкоджену злоякісною пухлиною передміхурову залозу лапароскопічно неможливо.
Променева терапія активно застосовується при ураженнях сечостатевої системи. Вона може бути дистанційна та контактна. Дистанційна променева терапія (радіотерапія) проводиться з допомогою найсучаснішого обладнання.
Інноваційна установка Ethos дозволяє провести сеанс радіотерапії при раку простати лише за 15 хвилин. Даний прилад не тільки зробив опромінення більш безпечним та швидким, а й значно підвищив його ефективність, а також забезпечив можливість щоденного відстеження досягнутих результатів. Штучний інтелект установки Ethos допомагає кожен день враховувати динаміку і спрямовувати потік частинок точно на пухлину, збільшивши дозу точно там, де це потрібно, і не опромінювати здорові органи та тканини.
Також при променевій терапії передміхурової залози в клініці застосовується надсучасний метод введення в область простати спеціальних міток або маркерів із золота («золотих зерен»), що дозволяють точніше сфокусувати опромінення в потрібній точці. Разом із «золотими зернами» використовують спеціальний гель SpaceOAR, що дозволяє максимально відокремити передміхурову залозу від сусідніх органів і тим убезпечити їх від можливого опромінення.
Брахітерапія (контактна променева терапія) актуальна тільки тоді, коли виявлено локалізований рак, оскільки випромінювання поширюється не далі, ніж 2 мм від капсули. Брахітерапія вважається інноваційним методом променевої терапії, що передбачає імплантацію у патологічне вогнище джерела радіоактивного випромінювання. Якщо вогнище велике, то перед брахітерапією показаний 3-місячний курс цитостатиків (курс хіміотерапії).
Системна терапія (хіміотерапія, препарати імунобіологічної дії) застосовується у комплексному лікуванні, наприклад, раку нирки. Ліки зменшують розмір пухлини та продовжують життя пацієнтам. Близько 10-20% хворих відповідають на лікування інтерфероном альфа-2b або ІЛ-2. При пізніх стадіях пухлинного процесу багато таргетних препаратів довели свою ефективність: сунітініб, сорафеніб, бевацизумаб, пазопаніб, кабозантиніб, аксітініб і ленватиніб (інгібітори тирозинкінази).
Найновішими методами системного лікування є інгібітори імунних контрольних точок (моноклональні антитіла). Комбінації ефективного системного лікування включають аксітініб + пембролізумаб, кабозантиніб + ніволумаб, левантиніб + пембролізумаб та іпілімумаб + ніволумаб.
У кожному випадку рішення про комбінацію тих чи інших методик лікування приймається спільно командою спеціалістів. Кожен пацієнт та його хвороба відрізняються, тому наші лікарі, спираючись на свій досвід в лікуванні пухлин сечовидільної системи часто виходять за рамки стандартних протоколів, змінюючи схеми лікування та дози необхідних препаратів, методику опромінення так, щоб отримати якнайкращі результати для своїх пацієнтів.